|
13.12.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Законом не визначено порядку ініціювання проведення процедур закупівлі послуг у формі відкритих торгів та визначення технічних вимог, що вносяться до тендерної документації. Відповідний структурний підрозділ Замовника службовою запискою визначив технічні вимоги, які були внесенні до тендерної документації. Чи може голова тендерного комітету вносити до порядку денного засідання тендерного комітету та пропонувати затвердження змін до тендерної документації в частині технічних вимог (і не тільки), у разі отримання ним від представників виробника рекомендованих відомостей, які свідчать про те, що надані технічні вимоги відповідальним структурним підрозділом Замовника, не відповідають вимогам, які ставить представник виробника відповідного обладнання? Хто має право ініціативи внесення до порядку денного тендерного комітету питань внесення змін до тендерної документації та на підставі яких документів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Разом з тим, фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі.
Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Водночас Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) ” (далі - Примірне положення).
Так, відповідно до пункту 2.9. Примірного положення члени комітету мають право, зокрема виносити питання на розгляд комітету.
При цьому згідно з пунктом 2.11. Примірного положення голова комітету, зокрема приймає рішення щодо проведення засідань комітету, пропонує порядок денний засідань комітету; веде засідання комітету.
|
|
23.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
від 30.03.2016 № 557 визначено, що Секретар тендерного комітету забезпечує, зокрема, розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики.
Згідно з пунктом другим наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року N 490 після внесення усієї обов'язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис.
З огляду на зазначене підкажіть, будь ласка, хто саме з членів тендерного комітету повинен (має право) накладати свій електронний цифровий підпис на інформацію (документи), яка розміщується в електронній системі закупівель (річний план, додаток до річного плану, оголошення, документація тощо)?
Заздалегідь вдячний за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, згідно частини першої статті 10 Закону відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника.
Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення).
Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).
Відповідно до пункту 2.12 Примірного положення секретар комітету зокрема забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики.
Разом з тим, пунктом 2.4 Примірного положення визначено, що голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.
Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.
|
|
03.08.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником були проведені відкриті торги, які були оголошені на загальну кількість предмета закупівель, а вже в тендерній документації прописано асортимент.
Чи потрібно замовнику оприлюднювати внесення змін до договору згідно ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо змінюється кількість кожної позиції асортименту без зміни загальної кількості предмету закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, №3302-06/42560-06 від 30.12.2016 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
09.12.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
у період з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір до підписання договору про закупівлю, переможцем відкритих торгів було змінено директора Переможця. Замовник дізнався про цю обставину з ЄДР. При цьому у порядку ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" довідка про відсутність судимості надана на попереднього директора. Просимо роз'яснити, чи може Замовник укладати договір з Переможцем без витребування довідки про те, що нового директора не було засуджено за злочин , вчинений з корисливих мотивів, судимість з якого не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті (частина третя статті 17 Закону).
При цьому відповідно до частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
|
|
09.12.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В переліку органів, уповноважених на здійснення контролю у сфері закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", відсутні органи Національної поліції України, просимо роз’яснити, чи уповноважені будь-які органи (структурні підрозділи) Національної поліції України здійснювати контроль у сфері закупівель, в тому числі: надсилати листи (запити, повідомлення, пропозиції тощо) та вимагати надання інформації про прийняті рішення під час проведення процедури закупівлі та після її закінчення та у який спосіб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Положенні про Національну поліцію.
З огляду на викладене та виходячи з норм частини другої статті 19 Конституції України, інформація та/або документи з питань публічних закупівель можуть бути надані правоохоронним органам у разі, якщо запит на отримання такої інформації оформлений у відповідності до чинного законодавства України та містить посилання на відповідні нормативно-правові акти, якими визначені повноваження таких органів та підстави, у зв’язку із якими проводиться ознайомлення, перевірка або витребування документів тощо.
Крім того, звертаємо увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу безоплатно через авторизовані електронні майданчики.
Разом з тим, виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою оформлюються протоколом. Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть саме члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|