Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Добрий день! Відповідно до статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Враховуюче зазначене, чи має право учасник дозавантажити документ, який вимагався тендерною документацією замовника та не був наданий у складі тендерної пропозиції при її поданні, а саме: сканкопію аналогічного договору? Дякую за відповідь!

Відповідь

15.06.2020

Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель

Розширений перегляд

4905 / 4912

Добрий день! Я приймала участь у тендерній закупівлі UA-P-2020-05-29-000412-b https://zakupivli24.pb.ua/prozorro/tender/UA-P-2020-05-29-000412-b Та надала найнижчу цінову пропозицію! Так, при оформлені і подачі документів я НЕ підписала ЕЦП/КЕП машинально, але це не може бути суттєвою помилкою при виконанні подібних закупівель! Також ця вимога була написана так, що її було важко помітити серед неодхідних вимог, про що свідчить що з 6-ти учасників наклали КЕП тільки 2 учасника. Враховуюче це та підозрюючи Ваш намір домовитись з зацікавнилим учасником на виконання данної закупівлі, я змошена буду залишити негативний відгук на Дозорро та звернутись у відповідні органи для розслідування даної закупівлі! ФО-П Осмолян Я. І.

Відповідь

11.05.2019

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

4905 / 4849

Користуючись нагодою, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним. 03.05.2019 набули чинності зміни до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року N 490 (наказ від 21 березня 2019 р. № 463). ДП МА "Бориспіль" працює через майданчик СМАРТТЕНДЕРБИЗ. На сьогодні майданчиком створено поле для заповнення «Виду предмета закупівлі», створена окрема вкладка для заповнення «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)» та відсутнє поле для заповнення джерела фінансування. ГОЛОВНИМ Є ТОЙ ФАКТ, що інформація яку заповнює Замовник не потрапляє в форми, які формуються автоматично СИСТЕМОЮ, як наслідок маємо порушення вимог наказу. Просимо Вас роз’яснити, яким чином Замовник має модливість дотримати вимоги наказу від 22 березня 2016 року N 490 в частині змісту форм документів? Також, повідомляємо Вам про проблеми з якими звштовхнулися під час заповнення інформації в тому форматі, що зараз реалізовано на майданчику під час заповнення вкладки для заповнення «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)»: 1) випадок, коли видим предмета закупівлі є товар з супровідними послугами. На майданчику реалізовано можливість створення двох подій (окремо для послуг, окремо для товару), проте стовпчик «розмір оплати (%)» вимагає зазначенні інфрмації в таком форматі: «70% і 30%». Ми не маємо можливості заповнити інформацію в тому форматі, що вимагає система, оскільки не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги. Кожний суб’єкт господарської діяльності має свою структуру формування ціни. Система не дає можливості не заповнювати поле «%» та не дає можливості іншого варіанту його зазначення. Не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги) сумарно вони не перевищують 100%, але не відомо, яка структура ціни: 80%+20%, 90%+10% або 95% + 5%... Кожен учасник буде мати своє співвідношення відсотків. Таким варіантом, для наших особливостей, наприклад може бути зазначення в кожній події 100%, оскільки структура ціни складається з ціни товару + ціни послуг, ціна товару має 100% та ціна послуг має 100%, та не обов’язково сумувати % вираження цих подій. АЛЕ не має технічної реалізації для цього. 2) випадок, коли типом оплати є іншій варіант, наприклад, оплата на умовах аккредитиву (аккредитив – це ні аванс і ні післяоплата)? Що повинен зазначити Замовник в цьому полі, щоб інформація була корректною? 3) випадок, коли замовник надає учаснику на вибір різні варіанти (1й варіант – післяоплата, 2й варіант – акредитив) Просимо Вас роз’яснити яким чином необхідно заповнюв не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги? 2) типом оплати є іншій варіант, наприклад, оплата на умовах акредитиву (аккредитив – це ні аванс і ні післяоплата)? 3) Тендерна документація містить декілька варіантів оплати та замовник надає учаснику на вибір різні варіанти (1й варіант – післяоплата, 2й варіант – акредитив)? 4) яким чином заповнювати інформацію про джерело фінансування? Також, просимо розглянути можливість наявності в кожному стовпчику «подія», «тип оплати», «розмір оплати (%)» такого варіанту як «інше», де замовник мав би можливість зазначати коментарі до особливостей своїх подій, таких як, наприклад, інший варіант оплати, або 2 варіанти на вибір та таке інше.

Відповідь

20.07.2018

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4905 / 4784

Доброго дня! Частиною 2 ст. 6 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону. Прошу надати роз'яснення, що являється іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями в розумінні Закону. Дякую!

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.

Таким чином, перелік міжнародних валютно-кредитних організацій, визначений у частині другій статті 6 Закону, не є вичерпним.

При цьому, оскільки до компетенції Мінекономрозвитку не належить віднесення організацій до таких, що зазначені у вказаній статті Закону, пропонуємо додатково звернутись до Міністерства закордонних справ України та Міністерства фінансів України.

12.05.2017

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

4905 / 4691

Стосовно тендерного комітету.

Відповідь