|
24.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може Замовник залучити уповноважену особу не з свого штатут та не за трудовою угодою, а укласти цивільно - правову угоду з фізичною - особою підприємцем про надання послуг уповноваженої особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29267, розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, який містить інформацію щодо визначення уповноваженої особи та особливостей укладення трудових договорів.
При цьому виходячи зі змісту норм Закону уповноважена особа або члени тендерного комітету мають перебувати із замовником саме у трудових правовідносинах.
|
|
15.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У липні 2021 року Верховна Рада скасувала позатендерну процедуру закупівель для певних категорій медичних товарів, необхідних для лікування хворих на COVID-19. Однак, на час карантину залишила для цих товарів механізм спрощених електронних закупівель. Так, були внесені відповідні зміни до ст. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ " Про публічні закупівлі".
Новою редакцією ст. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ " Про публічні закупівлі" визначено, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів карантину, відповідно до Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», позатендерну процедуру буде залишено лише для закупівлі лікарських засобів, вакцин, імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, щоб лікарні та Міністерство охорони здоров’я України могли оперативно здійснювати їх закупівлю.
Закупівлі ж інших товарів та послуг, в тому числі засобів індивідуального захисту, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), буде здійснюватися в порядку спрощених закупівель, відповідно до статті 14 Закону «Про публічні закупівлі».
Аналіз публічних закупівель, які проводяться замовниками різних рівнів свідчить про те, що замовники неоднаково розуміють порядок проведення публічних закупівель "ковідних товарів" , а саме тих, які включені у Перелік, затверджений Постановою КМУ від 20.03.2020 року.
Так,автора питання цікавить порядок проведення закупівель засобів індивідуального захисту ( ЗІЗ). В одних випадках закупівлі ЗІЗ проводяться у спрощеній закупівлі , хоча очікувана вартість може сягати і декількох мільйонів гривень, в інших випадках - призначаються відкриті торги.
Просимо розяснити яка процедура публічних закупівель має бути обрана замовником , коли предметом закупівлі є товар , що входить до Переліку , затвердженого Постановю КМУ № 224 від 20.03.2020 року " Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 №3304-04/47893-07 “Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F47893-07
|
|
21.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Під час закупівлі робіт пропозиція учасника, розміщена на майданчику, а саме кошторис на виконання робіт, відповідала умовам. Учасник був визначений переможцем і замовник має намір укласти з ним договір. Але після пониження ціни в результаті аукціону,кошторис учаника звісно змінився також, і учасник під час укладення договору надає до договору кошторис, що не відповідає умовам (значно занижена ціна матеріалів, їх кількість, відрізняються їх найменування тощо), при цьому обсяги робіт збережені. Такий договір замовник підписати не може, оскільки штатний кошторисник дає свій висновок, що кошторис не відповідає ДСТУ. Як діяти уповноваженій особі в такому разі? На підставі якого пункту Закону відхилити пропозицію учасника,визначеного переможцем, чи може потрібно скасовувати своє рішення про визнання його переможцем, з посиланням на які саме пункти Закону "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Спрощена закупівля здійснюється відповідно до статті 14 Закону. Перелік підстав для відхилення пропозицій та відміни спрощеної закупівлі визначений частинами тринадцятою та сімнадцятою статті 14 Закону.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій замовників у конкретних випадках.
|
|
11.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Оголошено процедуру закупівлі відкриті торги про закупівлю товару за бюджетні кошти, які необхідно освоїти до кінця 2019 року. Однак, через звернення учасника до постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг, завершити процедуру до кінця 2019 року є неможливим. Отже, необхідно відмінити торги. Підскажіть, будь-ласка, на якому етапі можна відмінити торги або визнати їх такими, що не відбулись.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті № 103/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=867fc3b9-3889-4f84-9dc4-39f512952d84&lang=uk-UA
|
|
24.05.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Влітку заплановано оздоровлення дітей в закладі. Є бюджетне фінансування, а є путівки, які оплачуються кошти фізичних осіб.
Чи застосовується Закон України "Про публічні закупівлі" до коштів фізичних осіб? І чи сумується загальна сума на рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону, а для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним.
Отже, замовник у розумінні Закону здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом у разі якщо:
1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг.
2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти).
Водночас на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06, розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”.
|