|
|
22.03.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
відбулися відкриті торги , був визначений переможець, але в період між прийняттям рішення про намір укласти договір та самим підписанням було виявлено що тендерна пропозиція подана учасником процедури, який є повьязаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі. Чи можна на даному етапі відмінити торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
При цьому підстави для відміни торгів встановлені у статті 31 Закону.
Водночас, виходячи зі змісту статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально.
|
|
|
14.11.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення, чи входить до компетенції тендерного комітету складання та оприлюднення додатку до річного плану закупівель, оскільки статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» такий функціональний обов’язок не передбачено.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до
пункту 11 частини першої статті 8 Закону.
При цьому згідно з пунктом другим Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.
Основні функції тендерного комітету або уповноваженої особи визначені частиною третьою статті 11 Закону. Планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель, а також забезпечення оприлюднення інформації щодо публічних закупівель, належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
Ураховуючи зазначене, у разі якщо замовником заплановано проведення закупівель у порядку, встановленому Законом, та утворено тендерний комітет або визначено уповноважену особу, відповідні функції щодо складання та оприлюднення річного плану та додатку до нього покладаються на тендерний комітет або уповноважену особу.
Разом з тим, виходячи з визначення термінів “тендерний комітет” та “уповноважена особа”, наведених в пунктах 31 та 33 частини першої статті 1 Закону, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) саме для організації та проведення закупівель, які здійснюються шляхом застосування процедур, визначених Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено.
|
|
|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго вечора, допоможіть, будь-ласка, у вирішення такого питання:
Відповідно до затвердженої цільової Програми наш департамент закуповує послуги туристичних агенсств по забезпеченню організації міжнародних відряджень міського голови та офіційних делегацій Дніпровської міської ради. У тендерного комітету замовника не має чіткого розуміння кількості поїздок на весь рік та кількості осіб делегацій, у зв'язку з тим, що деякі поїздки виникають "спонтанно" після офіційного запрошення від контрагентів (наприклад міст-побратимів). Яким чином можна прописати у технічному завданні можливість додаткових поїздок? Чи суперечить чинномі законодавству про здійснення публічних закупівель визначення приблизних (орієнтованих) кількісних характеристик до даного предмету закупівлі? Прошу Вас надати відповідь у найкоротші терміни. Заздалегідь дуже вдячний за співпрацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
10.01.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
За приписами ч.3 ст. 131-2 Конституції України (в редакції Закону N 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з пп. 11 п. 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (в редакції Закону N 1401) представництво в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01. 01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.
В цьому контексті хочу зазначити таке.
Фонд соціального страхування України, відповідно до п. 9 ч. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" може бути замовником, якщо вартість закупівлі послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, як це передбачено абз.1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Разом з цим, за абз.1 ч.4 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі–Закон №1105-XIV) кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. За п.2 ч. 2 ст. 11 Закону №1105-XIV кошти Фонду використовуються на, зокрема: фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду.
В процесі діяльності Фонду та його робочих органів можуть виникати судові спори, в яких необхідно здійснювати представництво Фонду соціального страхування України у Верховному Суді та судах касаційної інстанції, у судах апеляційної інстанції. Тобто, таке представництво можливе виключно адвокатами.
Разом з цим, Фонд соціального страхування України, очевидно, не може запланувати кількість судових спорів, кількість судових засідань у вказаних судах та кількість усіх процесуальних дій, які необхідно вчинити адвокатом за для забезпечення належно судового представництва Фонду.
Отже, питання, в контексті уповноваженого органу у сфері публічних закупівель:
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України проводити процедуру закупівлі послуг адвоката з надання правової допомоги по представництву Фонду у Верховному Суді та судах касаційної інстанції, у судах апеляційної інстанції, якщо такі послуги перевищуватимуть 200 тисяч гривень сумарно по декільком справам, що можуть розглядатись у судах?
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України планувати закупівлю таких послуг на весь 2018 рік за кожною окремою судовою справою чи за всіма наявними справами, що можуть розглядатись у суді?
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі", якщо вартість послуг адвоката по судовому представництву Фонду в кожній окремій справі(!) буде меншою ніж 200 тисяч гривень, а сумарна кількість судових справ та відповідна вартість послуг адвоката буде перевищувати 200 тисяч гривень?
- Чи може Фонд соціального страхування України укладати окремий договір про надання правової допомоги з одним і тим же адвокатом по представництву Фонду у судах в кожній окремій справі без застосування процедури встановленої Законом України "Про публічні закупівлі", якщо вартість послуг одного й того ж адвоката в кожній окремій справі буде менше ніж 200 тисяч гривень, а сумарна кількість договорів з один і тим же адвокатом у різних справах та вартість послуг адвоката перевищуватимете 200 тисяч гривень?
Завчасно вдячний за розширену відповідь фахівців!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Поряд з цим визначення поняття “послуги”, “роботи” та “товари” наведено відповідно в пунктах 17, 22 та 32 частини першої статті 1 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
16.01.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов, згідно п.7 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі". Учасником, при складанні тендерної пропозиції, був сканований з оригіналу проект договору, підписаний уповноваженою особою та посвідчений відбитком печатки. Зміст проекту договору викладенно на 4 сторінках, але при скануванні відбулася технічна помилка в результаті чого було загружено та відправленно на ел. майданчик три сторінки а саме 1,2 та 4. Третя сторінка яка містить:"Обставени непереборної сили", "Вирішення спорів", "Строк дії договору" та " Інші умови" - не завантажилась.
Питання: Чи може Замовник відхилити тендерную пропозицію Учасника або признати цю помилку як формальну (несуттеву), яка не впливає на зміст пропозиції? Враховуючи те ,що в тендерній документації Замовника прописано що договір про закупівлю складається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема:
- проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Ураховуючи викладене, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
Підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особи, оформлюються протоколом. Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|