|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
У зв'язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України «Про ринок електричної енергії № 2019 - VIII, Замовник (Споживач) за результатами відкритих торгів, проведених згідно Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) уклав з переможцем торгів (Постачальником) договір про постачання електричної енергії на 2020 рік.
На підставі пункту 2 частини 4 статті 36 Закону, Договором передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару (за 1 кВт*год) не більше ніж на 10% протягом дії Договору у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, а також Постачальник надасть Замовнику на розгляд обґрунтування, щодо зміни ціни у бік збільшення за даними офіційних сайтів уповноважених на це органів.
Враховуючи вищенаведене, просимо надати роз’яснення щодо порядку застосування п. 2 ч. 4 статті 36 Закону, а саме: Законом установлена межа сумарного (максимального) збільшення ціни за одиницю товару на 10% за весь період дії договору чи 10 % це межа одноразового обґрунтованого підняття ціни за одиницю товару і таких змін може бути декілька за період дії договору (1 рік), в залежності від коливання цін на ринку електроенергії і наявності відповідних обґрунтувань у Постачальника? Або чи може сумарне декількаразове підняття ціни за одиницю товару за період дії договору перевищувати 10%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|
|
28.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня ! Прошу надати роз'яснення, чи може уповноважена особа водночас бути членом діючого тендерного комітету ? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 112/2020 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9dd04d38-03c4-4764-9c3e-db2926c7872a&lang=uk-UA
|
|
15.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
В результаті проведення закупівлі, оголошеної Замовником без урахування включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ), переможцем може стати як платник, так і не платник ПДВ. У разі перемоги Учасником-платником ПДВ у кінцеву вартість договору повинен бути врахований податок на додану вартість (ПДВ), і в такому випадку у договорі буде зазначена сума без ПДВ (згідно результату аукціону), що не суперечить ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та сума з урахуванням ПДВ. Чи буде суперечити ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» указання суми з урахуванням ПДВ та чи буде визнаний такий договір нікчемним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Враховуючи вимоги пункту 31 статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
При цьому згідно статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
|
|
24.01.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Суть питання: Згідно п.5 ст.3 Розділу 1 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та відповідно до Постанови КМУ від 31.03.2015 №160 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфані) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання, закупівлю відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання держава цілком покладає на місцеві бюджети.
Хворі на фенілкетонурію згідно заключень медико-генетичних центрів, для лікування потребують забезпечення відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання (амінокіслотні суміші) та спеціальні харчові (низькобілкові) продукти відповідно до медичних показників.
На цей час спеціальні харчові (низькобілкові) продукти не закуповуються, комунальні установи-лікувальні заклади надають інформацію, що питання закупівлі відносится до Управління праці та соціального захисту населення. Чи мають право комунальні установи-лікувальні заклади централізовано закуповувати за кошти державного та/або місцевих бюджетів спеціальні харчові (низькобілкові) продукти для хворих на фенілкетонурію?
Просимо надати роз’яснення хто регулює/ відповідає за закупівлю спеціальних харчових (низькобілкових) продуктів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Водночас відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, регулюються бюджетним законодавством. Так, відповідно до частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Таким чином, закупівлі здійснюються тими замовниками, які мають відповідні повноваження на здійснення видатків згідно закону про Державний бюджет України / рішення про місцевий бюджет.
Поряд з цим, відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
У свою чергу, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 160 “Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання”, МОЗ разом з Міністерством фінансів України під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачає видатки на здійснення заходів щодо безперебійного і безоплатного забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету.
З огляду на викладене, пропонуємо із зазначених питань звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
15.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а саме виключення з норми Закону такої підстави для проведення переговорної процедури закупівлі, як «відсутність конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності альтернативи», виникло питання стосовно здійснення закупівлі поштових марок вартістю понад 200 тис.
Так, положеннями ст. 15 Закону України «Про поштовий зв’язок» передбачено, що виключно Національний оператор (АТ «Укрпошта») має право на видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу.
При цьому, Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено виключний перелік підстав для проведення переговорної процедури закупівлі. Зокрема, згідно пп.2 ч. 2 ст. «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: …2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:… відсутність конкуренції з технічних причин…».
Враховуючи наведені положення законодавства просимо надати роз’яснення стосовно того яким чином (з використанням якої процедури закупівлі) необхідно проводити закупівлю поштових марок вартістю понад 200 тис. після 19 квітня 2020 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Згідно з абзацом четвертим пунктом 2 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання у разі відсутності конкуренції з технічних причин.
Отже, якщо роботи, товари чи послуги через будь-які обгрунтовані та підтверджені технічні причини, в тому числі встановлені законодавством, можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи, в такому разі замовник може здійснити закупівлю шляхом проведення переговорної процедури закупівлі на підставі абзацу четвертого пункту 2 частини другої статті 40 Закону.
|