|
|
17.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання:
1.Згідно статті 17 Закону визначено 13 підстав відмови учаснику в процедурі закупівлі у першій частині та ще одну в другій, загалом – 14 підстав. Однак в частині 3 статті 17 вказано про подання учасником підтвердження лише п’яти підстав, яким чином в такому випадку замовник повинен отримати інформацію про інші 9 підстав, якщо інформація про них відсутня у відкритих джерелах, зокрема інформацію про наявність в учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми (п.10 част.1 статті 17 Закону)? Чому таке важке та заплутане формулювання в Законі?
2. Згідно част.2 статті 17 Закону визначено можливість замовника відмовити учаснику в участі у закупівлі якщо учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Чи може замовник відмовити учаснику який не виконав свої зобов’язання за договором та до якого замовник звернувся із вимогою щодо відшкодування збитків, однак учасник ігнорує або не відповідає/ не виконує цю вимогу замовника? Як скористатись цією підставою для відхилення тендерної пропозиції якщо вона відсутня в статті 31 Закону?
3. Згідно част. 5 статті 22 замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Технічно учасник в електронній системі закупівель може подати документи у вигляді їх скан-копій та накласти електронний підпис на тендерну пропозицію лише один раз (що є обов’язковим згідно Закону), то ж чи це і потрібно вважати поданням документів у формі електронного документа із накладанням кваліфікованого електронного підпису, чи накладення один раз КЕП на усі скан-копії тендерної пропозиції не є поданням учасником документів (матеріалів та інформації) у формі електронного документа?
4. Чи відомі Мінеконом розвитку випадки масових псевдомоніторингів закупівель із причини відсутності в оголошеннях про закупівлі інформації, що вимагається Законом, що відбувається не з вини замовників , а через те, що в систему публічних закупівель не вносяться/вносяться із запізненням зміни для відповідності змінам у законодавстві, шляхом додавання необхідних полів для заповнення, зокрема в систему досі не додано графу «джерело фінансування, і т.п.». Чи планує Мінеконом розвитку якось боротись із подібними випадками?
5. Повідомте чи у зв’язку із настільки не якісним викладенням останніх змін до Закону України «Про публічні закупівлі» можна найближчим часом очікувати чергових змін до Закону, які виправлять його численні недоліки, оскільки Закон в існуючій редакції через неоднозначне трактування його норм може бути джерелом численних зловживань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1-2
Відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Щодо питання 3
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 604/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA
Щодо питання 4
Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 713/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=01ef8431-cea3-4bdf-9b86-388cfb42fc00&lang=uk-UA
Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Щодо питання 5
За результатами введення дію нової редакції Закону Міністерством буде проведено аналіз стосовно практики застосування законодавства у сфері публічних закупівель та у разі необхідності ініційовано внесення змін до Закону.
|
|
|
06.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) даним листом звертається до Вас із наступним.
Наразі, Департамент зіткнувся з проблемою не відповідності суми ПДВ зазначеною у договорі до суми ПДВ зазначеною у п.20 звіту про результати проведення процедури закупівлі форма якого затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».
Виникнення даної невідповідності зумовлена наступним.
Відповідно до технічного регламенту функціонування авторизованих електронних майданчиків уповноваженого органу веб-порталу, під час внесення інформації за укладеним договором, Замовник має зазначати, зокрема, суму договору з ПДВ та суму договору без ПДВ. Сума договорів, які укладаються Департаментом, вираховуються за допомогою програмного комплексу АВК-5 з урахуванням ресурсних елементів кошторисних норм, підвищуючих / понижуючих коефіцієнтів, тощо. Таким чином, в багатьох випадках, договірна ціна (сума договору разом без ПДВ) може складати не рівне число, при якому сума після коми (тобто цифра в копійках) може містити декілька цифр «в періоді». Таким чином, відповідно до регламенту функціонування авторизованих електронних майданчиків Замовник має округлювати такі цифри до другого знаку після коми шляхом збільшення та/або зменшення.
Після внесення зазначеної інформації та, відповідно, заокруглення ціни до другого знаку після коми, система автоматично прораховує суму ПДВ шляхом віднімання від суми договору з ПДВ суму договору без ПДВ. Саме за рахунок необхідності заокруглення цифр за другим знаком після коми виникає не відповідність між сумою ПДВ що зазначена в договорі та сумою ПДВ що зазначена у пункті 20 звіті про результати проведення процедури закупівлі.
При цьому, слід зазначити про те, що форма пункту 20 звіту про результати проведення процедури закупівлі не містить обов’язку зазначення суми ПДВ в дужках.
Для більш детального розуміння, наводимо приклад. Департаментом, під час зазначення інформації про укладений договір, у відповідності до вимог закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) та регламенту використання авторизованого електронного майданчику Zakupki.Prom.ua було зазначено: 1. Сума договору з ПДВ; 2. Сума договору без ПДВ; 3. Термін дії договору; 4. Дата підписання договору.
При цьому, сума договору без ПДВ становила 11 797 311,8333333333 грн. Відповідно до регламенту функціонування авторизованих електронних майданчиків працівниками Департаменту було округлено такі цифри до другого знаку після коми таким чином, що сума складала 11 797 311,84грн. При цьому, сума договору з ПДВ становить 14 1456 774,20 грн, а сума ПДВ зазначена у договорі становить 2 359 462,37грн. При проведені дії віднімання 14 1456 774,20 - 11 797 311,84 авторизованим електронним майданчиком автоматично сформована сума ПДВ у розмірі 2 359 462,36грн, а не 2 359 462,37грн.
Такі випадки, нажаль, будуть не поодинокі.
Департаментом в телефонному режимі проведено консультації зі спеціалістами уповноваженого органу з питань публічних закупівель – адміністратора майданчика «Prozorro» за результатом яких, просимо Вас надати роз’яснення та підтвердити:
1. Чи дійсно замовники мають має округлювати цифри до другого знаку після коми шляхом збільшення та/або зменшення та відповідно мають місце невідповідності у сумі ПДВ?
2. Чим регламентована необхідність таких заокруглень?
3. Чи будуть внесені зміни до регламенту роботи майданчиків в частині приведення у відповідність регламенту до форми документів затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».
Відповідь просимо надати в найкоротший термін, враховуючи те, що термін реєстрації деяких договорів в казначейській службі спливає 08.04.2020.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом.
Поряд з цим відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477 (далі – Порядок розміщення інформації), розміщення інформації в системі здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника.
Отже, з технічних питань, а також питань розміщення інформації замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи потрібно включати до річного плану закупівель предмет закупівлі за кодом ДК 2015 98341130-5 – «Послуги з прибирання» та проводити відповідні процедури закупівель у разі, якщо витрати на зазначені цілі складатимуть понад 50 тис. грн. та здійснюватимуться із фонду оплати праці установи шляхом укладання договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Поряд з цим відповідно до абзацу другого пункту першого розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Разом з тим відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
|
|
|
03.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Провели відкриті торги на закупівлю природнього газу на 2020 рік, середня ціна від учасників від 4,34 грн до 6,10 грн. Є сумніви, щодо визначення переможця, тому що запропонована ціна на 2020 рік нижча за ціну на даний час. Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок розгляду замовником тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі визначений статтею 28 Закону.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі − учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим, відповідно до статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Поряд з цим, статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.
Так, Законом встановлено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору.
Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням формульного ціноутворення під час здійснення закупівель природного газу, розглянутим в листі від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ”, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
|
|
|
29.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами відкритих торгів між учасником та замовником підписаний договір купівлі-продажу, де домовились про оплату товару на протязі 30 банківських днів з моменту поставки, але про оголошенні процедури та заповнені електронної форми було зазначено що оплата за поставлений товар відбувається на протязі 30 календарних днів, що стало причиною у відмові реєстрації договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання зазначена у запиті 623/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=af85e8e2-a7d5-4990-8171-620e2bccc084&lang=uk-UA
При цьому перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|