|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виникло питання щодо перебігу та зупинення строків при підписанні договору після прийняття рішення АМКУ. Якщо 13.05.20 було прийнято рішення про підписання договору, 22.05.20 було подано скаргу до АМКУ та 12.06.20 було рішення АМКУ.
З якої по яку дату товариство могло підписати договір?
Якщо після розміщення скарги суб’єктом оскарження в системі скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом із реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Отже, датою початку розгляду скарги є 22.05.2020 р. Як передбачено ч. 8 ст. 18 Закону № 922, розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених ч. 2 ст. 32 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Чи вважається 22.05 (день подання скарги) зупиненням перебігу строків, тобто з моменту прийняття рішення про підписання договору пройшло 9 чи 10 днів? Чи враховується 10 день, як день подання скарги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання.
У свою чергу, строки укладення договору про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель визначені частиною шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону.
Поряд з цим частиною сімнадцятою статті 18 Закону визначено, що розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Водночас відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.
|
|
|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно абз.2 ч.3 ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі" Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Надайте консультацію,в якій формі (за допомогою електронної системи чи у вигляді паперових документів)здійснюється надання таких документів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель листах від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” та від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F13652-06
|
|
|
06.10.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», з метою забезпечення безперебійного надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій мешканцям Святошинського району міста Києва, щорічно здійснює закупівлі послуг операційно-диспетчерського обслуговування об’єднаних диспетчерських систем.
За результатами здійснення процедури закупівлі відповідних послуг на поточний рік (номер оголошення про проведення закупівлі UA-2020-12-24-002188-b), з очікуваною місячною вартістю 433046,40 грн. з ПДВ, Підприємством укладено договір з учасником, який запропонував в рази нижчу від середньоринкових ціну та наразі надає послуги за ціною 28869,76 грн. з ПДВ на місяць.
При підготовці закупівлі зазначених послуг на 2022 рік, враховуючи їх специфіку та, як наслідок, обмежену конкуренцію на відповідному ринку, у Підприємства виникає дилема вибору методу з примірної методики визначення очікуваної вартості закупівлі, затвердженої Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275. Оскільки, як метод порівняння ринкових цін, так і метод розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін минулих років мають низку недоліків, які можуть сприяти як неуспішності проведення закупівлі через надто занижену оголошену вартість, так і неефективності використання коштів в разі ненавмисного завищення ціни.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати рекомендацію щодо обрання методу визначення очікуваної вартості закупівлі, який найдоцільніше буде використати під час підготовки відповідної закупівлі послуг на 2022 рік, з метою успішності її проведення та уникнення ризиків неефективного використання коштів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер.
Водночас методи визначення очікуваної вартості предмета закупівлі не є вичерпними, тому вибір методу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
|
|
|
25.08.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство «Асорті»(міський центральний ринок) міської ради, здійснює виробничу, комерційну діяльність з метою одержання прибутку(доходу). Відповідно до статуту, засновником підприємства є міська рада. Підприємство створене з метою організації та управлінням ринками комунальної форми власності, розташованої на території міста, а також місцями паркування автотранспорту.
В рік створення, відповідно до акту прийому-передачі основних засобів, міський виконавчий комітет передав, а КП «Асорті» прийняло обладнання для роботи м’ясного, молочного корпусу, овочевого павільйону, приміщення та транспортні засоби.
Однак, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного(складеного) капіталу(пайового фонду) вказано 0,00 грн.
Крім того, з міського бюджету декілька разів виділялись кошти на закупівлю КП обладнання.
На даний час комунальне підприємство самостійно планує провести закупівлю обладнання на суму, що перевищує 50 000 грн.
Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на дану угоду ? Чи підпадає вказане комунальне підприємство під дію п.3, ч.1, ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1126/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ea63f9a5-81d8-4511-a2b5-4a55b62854b8&lang=uk-UA
|
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Оголосили закупівлю "Капітальний ремонт кранової установки вантажного автокрана марки ЗИЛ-133ГЯ (КС-3575)", ДК321:2015:50100000-9 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування моторанспортних засобів і супутньогог обладнання", вартістю предмета закупівлі 480000,00 гривень (КЕКВ 3132 "Капітальний ремонт інших об'єктів" процедурою закупівлі - відкриті торги.
Чи правильно визначений предмет закупівлі як послуга?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо порядку визначення предмета закупівлі робіт.
Водночас відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|