|
|
13.11.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Скажить будь ласка, згідно ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовником оприлюднюється звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення договору, виконання договруабо його розірвання. Питання: якщо договір виконано, а строк дії договору ще не минув, чи може замовник оприлюднювати звіт по закінченню дії договору, а не по його виконанню, при умові, що в договорі відсутній пункт: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (частина пята статті 36 Закону).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e5e2ea3-c78c-46f0-b93d-6695c9438f96&lang=uk-UA
|
|
|
14.01.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Постачальник універсальних послуг у складі тарифу на постачання включає вартість розподілу. Підкажіть будь-ласка, чи потрібно в такому випадку укладати окремий договір на розподіл з оператором системи розподілу, якщо річна потреба за предметом розподілу перевищує 200 тис. гривень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії” та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії”.
Поряз з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питання зазначеного у зверненні пропонуємо звернутися до вищезазначеного органу.
|
|
|
18.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 17.01.2017р. при проведенні закупівлі лікарських препаратів предмет закупівлі визначається по показнику третьої цифри ДК 021:2015.з позначкою у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського препарату. Якою мовою має бути написана ця позначка МНН – українською, латинською, англійською?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з Порядком (зі змінами) під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі – МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу.
Разом з тим, Порядком та електронною системою закупівель не встановлено обмежень, щодо мови, якою повинна бути зазначена МНН.
Водночас згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів.
У зв’язку із цим, з питання щодо зазначення міжнародної непатентованої назви лікарського засобу пропонуємо звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
13.10.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
При підготовці тендерної документації на закупівлю роботи з реконструкції приміщень у додатку №2 до тендерної документації «Технічне завдання на виконання робіт…» з метою уточнення якості виконання робіт та використання матеріалів було допущено посилання на конкретну марку. Водночас у пункті 6 розділу ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції зазначено, що у разі, якщо інформація про необхідні технічні характеристики предмета закупівлі містить посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, мається на увазі «або еквівалент». Також фразу «у разі, якщо інформація про необхідні технічні характеристики предмета закупівлі містить посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, мається на увазі «або еквівалент»» розміщено у додатку №2 до тендерної документації «Технічне завдання на виконання робіт…» після заголовку.
Чи є при цьому необхідність фразу «або еквівалент» зазначати після кожного посилання на конкретну марку, та чи таке посилання на конкретну марку або товар не порушує п.3 ч. 2 ст. 22 Закону України про публічні закупівлі згадки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Водночас згідно з частиною третьою статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
З огляду на викладене, замовник у тендерній документації встановлює необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства, самостійно зазначаючи вираз "еквівалент" у разі якщо таке посилання є необхідним.
|
|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Просимо надати питання щодо оприлюднення звітів про укладенні договори (далі - Звіт) за умови що вартість предмету закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн.
Питання: Замовник повинен оприлюднювати Звіт в разі якщо вартість окремо по кожному договору за предметом закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. чи повинен оприлюднювати в разі, якщо вартість предмету закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн.
Тобто, наприклад: є три договори по одному коду 97890000-0, вартість кожного договору 20 тис.грн.
Чи повинні ми оприлюднювати Звіт, якщо так то по якому договору, по останньому який перевищив 50 тис.грн. чи по всім договорам?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|