|
23.02.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Після відкритих торгів і підписання договору про закупівлю овочів виявила помилку в об'ємах . Тепер потрібно зменшити кількість цибулі, а капусти збільшити. Як це можна відрегулювати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Таким чином, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
23.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Що робити замовнику, коли рішення замовника про визначення переможця оскаржується, відповідно строк для підписання договору про закупівлю зупиняється, а послуги, що закуповуються на тендері, потребують надання без перерви? Адже пунктом 13 Постанови 1178 не передбачено укладання прямого договору на період оскарження, як це було передбачено Законом про публічні закупівлі для випадків проведення переговорної процедури.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 96/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=edc0ffca-2578-4b1c-a299-9a7ae73af2c5&lang=uk-UA
|
|
23.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
1. УНПЦЕХ ТЕОіТ МОЗ України має потребу в закупівлі лікарських засобах аптечного виробництва/виготовлення, зокрема, натрію хлорид розчин 10% і хлоргексидин розчин 0,5%. Згідно з положеннями п.11-1 Особливостей у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за переліком згідно з додатком, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822. Натрію хлорид (Sodium chloride) (код АТХ - B05XA03) і Хлоргексидин (Chlorhexidine) (код АТХ - D08AC02) включені до Переліку лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу (далі - Перелік). Отже, замовник повинен здійснити закупівлю вказаних лікарських засобів виключно з використанням електронного каталогу. Разом з тим, електронний каталог містить специфікації лише для лікарських засобів, що пройшли державну реєстрацію. Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» не підлягають державній реєстрації лікарські засоби, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних закладів із дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин. Відповідні категорії/специфікації для Натрію хлорид та Хлоргексидин аптечного виробництва/виготовлення в каталозі станом на 23.02.2024 відсутні, у зв’язку з чим виникає питання: як медичний заклад, зважаючи на норми п.11-1 Особливостей щодо закупівлі через електронний каталог, повинен здійснити закупівлю лікарських засобів аптечного виробництва/виготовлення, якщо електронні каталоги не містять відповідних категорій/специфікацій для таких товарів? 2. Чи не означає відсутність в електронному каталозі відповідних категорій/специфікацій для лікарських засобів аптечного виробництва/виготовлення, що на такі лікарські засоби не поширюються норми пункту 11-1 Особливостей з причини відсутності державної реєстрації і, відповідно, вони повинні закуповуватися за загальними правилами, зокрема, шляхом проведення відкритих торгів? Так, в Перелік відносно лікарського засобу включено код АТХ та Міжнародна непатентована назва (далі - МНН) лікарського засобу. Тобто, закупівлі через електронний каталог підлягають лікарські засоби не тільки відповідної МНН, а також які мають відповідний код АТХ. Слід зазначити, що код АТХ можуть мати лише лікарські засоби, що підлягають державні реєстрації. Зокрема, це випливає з наступних нормативно-правових актів: - наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2003 № 358 «Про затвердження форми та опису реєстраційного посвідчення на лікарський засіб»; - наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24.05.2005 №226; - наказ Міністерства охорони здоров'я України від 26.08.2005 №426; - наказ Міністерства охорони здоров'я України від 17.11.2016 №1245. З урахуванням викладеного, лікарські засоби аптечного виробництва/виготовлення не мають відповідного коду АТХ.
Отже, відсутність коду АТХ вказує на те, що такі лікарські засоби не підлягають обов’язковій закупівлі через електронний каталог.
З огляду на викладене, прошу надати відповідь на питання: якщо лікарський засіб за МНН включений до Переліку лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу, але немає відповідного коду АТХ, чи може такий лікарський засіб бути закуплений шляхом проведення відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки листом від 01.03.2024 № 3323-04/16268-03 (додається) за належністю нідіслало ваш запит до Міністерства охорони здоров’я України та ДП “Медичні закупівлі”. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час наступного внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
23.02.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 уповноважена особа, на яку покладено обов’язки за організацію та проведення процедур закупівель, має право на доплату за додаткове навантаження. Згідно прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» скасовані стимулюючі надбавки державним службовцям за інтенсивність та особливо важливу роботу. Враховуючи зазначені зміни в законодавстві (з 01.01.2024 року), просимо надати роз’яснення щодо механізму призначення доплати за виконання функцій уповноваженої особи – державного службовця та можливий розмір такої доплати.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
відповідно до даних електронної системи закупівель ProZorro, шляхом відкритих торгів проведена закупівля послуг з ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-26-08 Сторожинець - КПП "Красноїльськ” переможцем якої було визначено - ТОВ «ШБУ-77».
Для проведення робіт (надання послуг) з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Т-26-08 Сторожинець - КПП "Красноїльськ" між Службою автомобільних доріг у Чернівецькій області та ТОВ «ШБУ-77» укладено договір №20 від 28.05.2021.
За умовами п.3.1 Договору, вартість робіт (договірна ціна) за цим договором визначається конкурсною пропозицією Виконавця, є твердою і складає 454 333,3 тис. грн., крім того ПДВ 90 866,7 тис. грн., що разом з ПДВ – 545 200,0 тис. гривень.
Згідно Договірної ціни, яка складена в поточних цінах станом на 11 травня 2021 року і є Додатком №1 до Договору від 28.05.2021 №20, вартість будівельних робіт всього - 545200,0 тис. грн., в тому числі: прямі витрати - 445457,9 тис. грн. (заробітна плата - 10316,9 тис. грн., вартість матеріальних ресурсів - 409284,7 тис. грн., вартість експлуатації будівельних машин і механізмів - 25856,3 тис. грн.), загальновиробничі витрати - 6292,2 тис. грн.; прибуток - 2349,7 тис. грн., кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій - 233,5 грн. грн., ПДВ - 90866,7 тис. гривень. Кошти на покриття додаткових витрат пов’язаних з інфляційними процесами на момент укладення договору до Договірної ціни та кошторису - не закладались (хоча законом така вимога передбачена).
У листопаді 2021 року службовими особами ТОВ «ШБУ-77» спільно із службовими особами Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області проведено коригування проектної документації (кошторису) та Договірної ціни по цьому об’єкту. При цьому, вказані зміни не оформлялися додатковою угодою.
Так, до скоригованої договірної ціни до вказаного Договору на суму 545 200,0 тис. грн., з ПДВ, яку було складено в поточних цінах станом на 11.05.2021 року - скориговано в частині зменшення витрат (шляхом виключення з ПКД цілих розділів робіт) на будівельні роботи та внесення коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами на суму -33 363,1 тис. гривень.
На покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами ТОВ «ШБУ-77» оплачено за рахунок коштів державного бюджету - 29 138,8 тис. грн.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених Законом.
Відповідно до вищенаведеного, з метою повного та всебічного розслідування кримінального провадження, а також зібрання доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність в отриманні роз’яснення, щодо визначених законодавством підстав для внесення змін до істотних умов договору у вищеописаному випадку, а саме щодо зміни договірної ціни договору №20 від 28.05.2021 в частині включення до неї коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, не передбачених ціновою (тендерною) пропозицією переможця відкритих торгів
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому, з питання здійснення контролю в сфері публічних закупівель та визначення правомірності дій у конкретному випадку пропонується звертатись до Держаудитслужби.
|