|
|
27.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є обов'язковим критерієм наявність експертного висновку робочого проекту реконструкції об'єкта для початку проведення процедури відкритих торгів? Чи можна починати процедуру закупівлі без цього висновку на очікувану вартість?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, методологію проектування, будівництва та реконструкції об’єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.
|
|
|
26.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Згідно Інформаційного листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.08.2014 N 3302-05/27478-03 та відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", початком проведення переговорної процедури закупівлі є оприлюднення інформації про застосування вказаної процедури на веб-порталі Уповноваженого органу. У зв’язку з втратою сили Закону України "Про здійснення державних закупівель", що саме/яку саме дату треба розуміти під початком проведення переговорної процедури згідно Закону України «Про публічні закупівлі»?. Друге запитання, чи можна укласти договір за результатом переговорної процедури, наприклад 25.01.2017 року (повідомлення про намір укласти договір опубліковано 29.12.2016р.), але в умовах договору прописати, що його дія розповсюджується на взаємовідносини сторін, які склалися з 01.01.2017 року на підставі частини 3 ст.631 Цивільного кодексу України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Умови застосування переговорної процедури закупівлі визначені статтею 35 Закону. Виходячи із норм статті 35 Закону, для укладення договору про закупівлю замовник проводить переговори з одним або кількома учасниками, за результатами яких приймає рішення про намір укласти договір, яке обов'язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення.
До того, тендерний комітет або уповноважена особа (особи) замовника здійснює вибір процедури закупівлі (абзац третій частини третьої статті 11 Закону).
Разом з цим згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
Таким чином, переговорна процедура закупівлі використовується замовником після прийняття відповідного рішення.
Щодо питання 2
Відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 91/16, що розміщений на інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
|
|
|
16.05.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу роз’яснити порядок застосування чинного законодавства, зокрема Закону України "Про публічні закупівлі" в такій ситуації.
Замовником планується здійснити закупівлю послуг з страхування певного обладнання. При цьому для визначення положень Закону України "Про публічні закупівлі" та порядоку їх застосування замовнику варто враховувати страхову суму (вартість обладнання, яке буде страхуватись) чи страховий платіж (грошову суму, яка підлягатиме сплаті за надання послуг з страхування).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
Поряд з цим відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зокрема зазначається інформація про ціну.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Варто також зазначити, що відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 28 Закону у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер, критеріями оцінки разом з ціною можуть бути інші критерії оцінки.
|
|
|
19.03.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! До проведення процедури закупівлі визначили предмет закупівлі згідно Наказу №454 від 17.03.2016 – Про затвердження порядку визначення предмету закупівлі. Предмет закупівлі визначили як: ДК 021:2015 - 60140000-1 — Нерегулярні пасажирські перевезення, та з зазначенням конкретної назви - (Оренда автобуса). Після завершення відкритих торгів (UA-2018-01-18-001652-a), укладення та оприлюднення договору необхідні документи були направлені до Казначейської служби. В свою чергу Казначейська служба відмовляється реєструвати договір посилаючись на те, що конкретна назва закупівлі (Оренда автобуса) визначена не вірно та не відповідає договору (тобто договір має бути саме на оренду автобуса). Пропонують відмінити попередні відкриті торги у електронній системі ProZorro за номером UA-2018-01-18-001652-a та розпочати нову процедуру закупівлі. Чи дійсно визначення конкретної назви закупівлі та вид договору є перешкодою для Казначейської служби не реєструвати договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3684c95f-de89-456f-a7fd-a72d8dede6ba&lang=uk-UA
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Водночас, оскільки на подібні питання відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b835ad10-b7e1-4232-b36c-a43bbf0c9c27&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35cd651a-7c64-4b21-8a7a-e483ce23f894&lang=uk-UA
|
|
|
05.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. У нас склалася така ситуація: провели процедуру відкритих торів згідно з ідентифікатором UA-2018-02-19-002081 на майданчику закупки.пром.юа на закупівлю ПММ. В процесі виконання договору постачальник підвищив одного разу ціну, тоді знов і знов. Останнє підвищення ми відхилили і постачальник усно відмовився від постачання ПММ. Відтак виникло питання, що робити далі. Лист на розірвання договору ми надіслали, проте відповіді немає. ПММ необхідно й далі придбавати. Як чинити далі?? З ким укладати новий договір? Чи проводити процедуру відкритих торгів до закічення бюджетного року? Ми комунальне підприємство і відкриті торги проводимо у разі якщо сума договору більше 1млн.грн, а до закінчення року необхідність в оплаті ПММ менша 1млн.грн. (приблизно 600тис.грн)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, який містить відповідь на питання здійснення закупівлі у разі розірвання договору, та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Таким чином, у разі розірвання договору про закупівлю замовник може укласти договір за тим же предметом закупівлі після внесення відповідних змін до річного плану/додатку та керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, оскільки такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору.
|