|
|
22.05.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проведено процедуру закупівель відкритих торгів, за результатами якого укладено договір на постачання природного газу у лютому 2017.
Згідно розділу 10 вище вказаного договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31 січня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов’язань.
Протягом 2017 року, замовником також укладено 3 додаткові угоди на збільшення ціни та зміни реквізитів вказаних сторін договору. Інші умови, в т.ч. дія договору, залишились незмінними.
Проте, у березні 2018 року, замовником укладено додаткову угоду № 4 згідно з ч.5 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Разом з тим, ураховуючи вимоги ч. 1 ст. 631 ЦКУ, а також наданого роз’яснення МЕРТУ від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, строком договору є час , протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
Чи буде вважатись, відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦКУ, укладена у березні 2018 року додаткова угода № 4 недійсною у зв’язку з тим, що дія договору на постачання природного газу закінчилась у січні 2018 року? Чи все ж таки вважати закінченням строку дії договору повне його виконання зобов’язань, в т.ч. постачання природного газу в обсязі передбаченого договором з урахуванням укладених 3-х договорів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
31.10.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Ми зареєстрували представництво китайської компанії в Україні, але у нас ще немає відкритого банківського рахунку. Ми хотіли б прийняти участь у державних тендерах з будівництва в Україні. Чи потрібно для цього отримати якусь ліцензію в Міністерстві, які для цього потрібні документи і чи існують якість критерії чи вимоги яким повинна відповідати наша компанія. Будемо дуже вдячні за швидку відповідь.
З повагою, Катерина Кривов'язюк
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.
При цьому, ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та ін.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція готується учасником процедури закупівлі відповідно до вимог, встановлених замовником у тендерній документації.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Тому з питань, які стосуються вимог конкретної тендерної документації слід звертатись безпосередньо до замовника, який проводить процедуру закпівлі.
Поряд з цим на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base?page=1&count=10&type=knowledge_base&category_id=792 можна ознайомитись із загальною інформацією для учасників, а саме: з чого почати Учаснику, підготовка тендерної пропозиції, понадпорогові закупівлі, допорогові закупівлі, оскарження процедур закупівель тощо.
|
|
|
13.10.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно положення абзацу другого частини другої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», учасник має право подати на торги тендерну пропозицію, ціна якої перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі. На це багаторазово звертає увагу Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі - Колегія) під час розгляду скарг, зокрема, по наступних торгах: №UA-2016-11-04-000627-с (рішення Колегії №1842-р/пк-пз від 02.12.2016), №UA-2016-11-07-001145-b (рішення Колегії №1959-р/пк-пз від 08.12.2016), №UA-2016-11 -07-001209-b (рішення Колегії №1961-р/пк-пз від 08.12.2016), №UA-2016-11-1l-000649-a (рішення Колегії №2013-р/пк-пз від 12.12.2016), №UA-2016-12-16-001960-b (рішення Колегії №282-р/пк-пз від 20.01.2017), №UA-2016-10-31-000005-b (рішення Колегії №1829-р/пк-пз від 01.12.2016), №UA-2016-11-1l-000003-c (рішення Колегії №2035-р/пк-пз від 13.12.2016), №UA-2017-01-05-000122-a (рішення Колегії №467-р/пк-пз від 02.02.2017), №UA-2017-01-26-002754-b (рішення Колегії №888-р/пк-пз від 27.02.2017). Яким чином учасник може реалізувати своє право, згідно чинного законодавства України, в частині подання на торги тендерної пропозиції, ціна якої перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
23.02.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
В нашій установі проводяться як процедури, згідно ст. 12 закону Закону № 922 так і допорогові закупівлі. Перші проводяться тендерним комітетом (п.1 ст.11 Закону №922) відповідно до річного плану (ст. 4 Закону № 922), який затверджується комітетом (п.3 ст.11 Закону №922) та безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня його затвердження.
Допорогові закупівлі проводяться призначеною наказом директора відповідальною особою за проведення допорогових закупівель, на яку покладені функції затвердження, оприлюднення додатку до річного плану (змін до нього) та здійснення цих закупівель на майданчику Prozorro.
В нашому випадку, чи правильним є рішення щодо розподілу обов’язків щодо затвердження та оприлюднення річного плану закупівель тендерним комітетом, а додатку до річного плану відповідальною особою за допорогові закупівлі? Чи правомірно буде, якщо відповідальна особа за допорогові закупівлі буде складати і затверджувати додаток до річного плану закупівель, а не тендерний комітет?
Заздалегідь вдячні за надану відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку
від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
Згідно з абзацом третім пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.
Визначення термінів “тендерний комітет” та “уповноважена особа” наведено в пунктах 31 та 33 частини першої статті 1 Закону. Основні функції тендерного комітету або уповноваженої особи визначені частиною третьою статті 11 Закону. При цьому планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель та додатку до річного плану закупівель належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
Водночас інформація щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
07.07.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,
Прошу прокоментувати питання з приводу порядку визначення предмету закупівлі.
У випадку, якщо до замовника не застосовуються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" (компанія не є замовником в розумінні даного закону):
- Чи можливо у внутрішніх документах компанії передбачити можливість визначення предмету закупівлі за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника, а не четвертої цифри.
- Чи фразу «за показниками третьої - п'ятої цифр» можна розуміти як можливість вибору лише перших трьох цифр, що становлять групу, або потрібно йти до четвертої або п’ятої цифри (деталізувати до класу або категорії).
- Чи вимагається частини закупівлі (лоти) робити лише в межах одного класу (наприклад 30200000-1 Комп’ютерне обладнання та приладдя), а товари іншого класу виносити в окремий предмет закупівлі.
- Та чи можна 2 предмети закупівлі різних класів, кожен з яких ділиться на частини (лоти), об’єднати в один предмет закупівлі і провести одну процедуру закупівлі.
Заздалегідь дякую.
З повагою,
Анастасія
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Визначення поняття "замовники" наведене у статті 1 цього Закону.
Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на закупівлі, що здійснюють суб’єкти, які не є замовниками у розумінні Закону.
Водночас зазначаємо, що питання визначення предмету закупівлі замовниками та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуті в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|