|
28.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть, чи потрібно в прямому договорі на суму до 50 тис. вказувати, що ми керуємось постановою 1178?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. З огляду на це, оскільки договори на суму до 50 тисяч гривень, не є договорами про закупівлю у розумінні Закону, при укладенні таких договорів сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
02.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий вечір.Школа провела тендер на кейтерингові послуги, уклала договір. Чи потрібно зараз проводити аукціон та здавати в оренду приміщення їдальні надавачу кейтерингової послуги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься у запиті №41/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4a082a5b-2145-47d5-af1c-3aec64d5d882&lang=uk-UAПоряд з цим Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону з урахуванням Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами. При цьому правовідносини між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 "Про затвердження Порядку відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об’єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків та визначення адміністратора електронної торгової системи" (зі змінами) адміністратором електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 визначено державне підприємство “Прозорро.Продажі”. Тому, з питання надання в оренду майна (активів) необхідно звертатися до ДП “Прозорро.Продажі”.
|
|
14.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
Підприємству-виробнику було запропоновано укласти договір постачання продукції за результатами відровідної процедури (з урахуванням положень Постанови КМУ №1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану") одним з підрозділів ДПСУ. Зокрема, замовник запросив у підприємства-виробника гарантийний лист, яким підприємство-постачальник (виробник) гарантує що розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів. (зг. п.9 "ОСОБЛИВОСТЕЙ здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" Постанови КМУ №1275 віл 11.11.2022р).
Просимо надати роз'яснення, чи може підприємство-постачальник (виробник) рахувати собівартісь продукції як "собівартісь реалізованої продукції", якщо ціна договору розрахована на умовах постачання продукціі "DDP склад замовника"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідно до положень пункту 9 Постанови №1275, при укладенні договору (контракту) без застосування процедур закупівель передбачених пунктом 8 Постанови №1275, допускається за однієї з таких умов:- розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;
- якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару.
Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку. Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
10.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна в договорах, укладених без проведення відкритих торгів відповідно до п.13 пп.2 постанови 1178, застосувати ч.3 ст.631 ЦК? Підстава для укладення прямого договору - замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 36/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=41a35c1b-71ef-45ae-b590-1b11d4c45072&lang=uk-UA
|
|
03.11.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Є питання щодо Методу визначення очікуваної вартості товару, а саме Розрахунку очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін.
Відповідно до «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 18.02.2020 № 275, «Метод порівняння ринкових цін - це метод визначення очікуваної вартості на підставі даних ринку, а саме загальнодоступної відкритої інформації про ціни ТА інформації з отриманих цінових пропозицій та прайс-листів на момент вивчення ринку.»,
У даному випадку не зрозумілим є сполучник «ТА».
Відповідно до зазначеного, послідовність дій при визначенні очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін наступна:
1) здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну (мережа інтернет, прайси та інше)
2) направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій до постачальників/виробників товару
3) визначити очікувану ціну за одиницю, як середньоарифметичне значення масиву отриманих даних
4) визначити очікувану вартість, як добуток очікуваної ціни за одиницю на кількість товару/послуг.
Чи вірно я розумію дану норму?
Чи слід розуміти способи аналізу ринка шляхом аналізу загальнодоступної інформації та аналізу інформації, отриманої шляхом проведення ринкових консультацій, як два окремих, не залежних один від одного способів?
Чи дійсно для кожного виду товару слід використовувати обидва способи аналізу ринка?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуту у запитах № 938/2022, № 377/2023 та № 1235/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ddd00a6-b25c-4b71-bec7-4e80c8ae93ca&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1a5e4a01-5b3c-4555-97e1-400c5cf7b595&lang=uk-UAВодночас, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
|