|
|
02.12.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Установа має підписану рамкову угоду на 2021-2023 роки на постачання картоплі (5 учасників). Угода чинна. Об"єм картоплі, передбачений рамковою угодою, дозволяє проводити постачання у 2022 і 2023 роках. Чи має право ця установа оголошувати нову процедуру закупівлі - відкриті торги для закупівлі картоплі? Чи має право ця установа оголошувати нову процедуру закупівлі - рамкову угода на 2022-2024 роки для закупівлі картоплі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Застосування механізму рамкових угод надає можливість здійснювати закупівлю послуг оперативно, а також забезпечити економію часу, коштів та адміністративних ресурсів на відміну від проведення відкритих торгів.
Водночас Закон не містить обмежень щодо проведення декількох рамкових угод або рамкової угоди та відкритих торгів за однаковим предметом закупівлі на той самий строк для забезпечення потреби у додатковому обсязі такого предмету закупівлі.
|
|
|
02.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 9.01.2020 на підставі рішення № 1441 12.12.2019 було оголошено конкурс на впровадження єдиної міської системи диспетчеризації та супутникового моніторингу пасажирського транспорту загального користування у м. Черкаси.
За результатами конкурсу було визначено компанію-переможця для організації такої системи
Також в ході проведення конкурсу була визначена найменша вартість обслуговування трекера на одному транспортному засобі - 130 гривень на місяць.
Таким чином, для комунального підприємства сумарна вартість необхідних послуг з обслуговування трекерів для роботи системи моніторингу громадського транспорту яка реалізована в ході конкурсу становить 132 000 гривень.
Підкажіть будь ласка, яким чином можна організувати закупівлю даної послуги, а також чи можлива закупівля даної послуги відповідно до ч.2 ст.40 "Зу про публічні закупівлі"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 2425/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=85e527a5-2bb4-4b76-977f-a9f8d2ae4c75&lang=uk-UA
|
|
|
23.10.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ПРЕДМЕТ ЗАКУПІВЛІ
Деякі споживачі мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. Кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень (Управління освіти). До набрання чинності Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) вказані вище споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні).
Норми нового Закону № 2189-VIII не враховують особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII).
Проте, із внесенням змін до Закону № 922-VIII та із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII та типових форм договорів, затверджених постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, які не передбачають укладання одного договору на декілька приміщень у різних будинках, споживачі (замовники) вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремі договори, розподіляючи їх на договори з надання послуг з водопостачання та договори надання послуг з водовідведення. Це призводить до значної витрати зусиль, часу та затрат на документальне оформлення як у Замовника так і у Товариства (учасника).
Предмет закупівлі послуг має визначатись згідно з п. 21 ч. 1 ст.1 Закону № 922-VIII та оскільки у Єдиному закупівельному словнику відсутнє найменування, як однієї «послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», до 2021 року включно замовники, як правило, послуги на централізоване водопостачання закуповували за кодом ДК 021:2015: 65110000-7 – «Розподіл води», а послуги на централізоване водовідведення - ДК 021:2015:90430000-0 «Послуги з відведення стічних вод», у зв’язку із чим на один об’єкт укладалось два окремих договори. Таким чином з урахуванням вимог Закону № 2189-VIII та типових договорів і Закону № 922-VIII, споживач що мав 200 приміщень повинен був оформити 400 договорів (200 договорів на надання послуг з водопостачання та 200 - на водовідведення). Із внесенням змін до Закону № 2189-VIII, додалась ще одна проблема – обов’язкова плата за абонентське обслуговування. Тобто у 2022 році замовники зобов’язані будуть за договором сплачувати не тільки плату за спожиту послугу водопостачання та водовідведення, а ще й плату за абонентське обслуговування. У зв’язку з чим просимо дати детальне роз’яснення:
1. Які показники Єдиного закупівельного словника із наявних на сьогодні та яке найменування предмету закупівлі може обрати замовник для укладення договору на послуги з водопостачання та водовідведення з обов’язковою оплатою абонентської плати?
2. Чи зобов’язані замовники проводити окремо процедуру закупівлі для здійснення плати за абонентське обслуговування, якщо така плата зазначається разом із платою за послуги водопостачання та водовідведення у типових договорах, що затверджений Постановою КМ України №690 від 05.07.2019? Чи повинен укладатись окремий договір на сплату абонентської плати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Повідомляємо, що порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №708 (далі – Порядок), що встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Поряд з цим повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
При цьому предмет закупівлі визначається замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|
|
|
03.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаємось до Вас з проханням, роз’яснити поширення Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, на випадки закупівель та відносини, які виникають у зв'язку з виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства. В тому числі, чи поширюються дії Закону України "Про публічні закупівлі" на приватного партнера під час закупівлі товарів, робіт і послуг, що закуповуються на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Договір укладений за результатами проведення відкритого і публічного конкурсу, з метою реалізації певного інвестиційного проекту.
Чи поширюється сфери дії Закону України "Про публічні закупівлі" на закупівлі державним партнером в рамках надання державної підтримки та/або органів місцевого самоврядування під час здійснення ДПП певного обсягу товарів, робіт і послуг.
Окрім того, деякі проекти ДПП, особливо проекти, пов'язаних з розвитком соціальної інфраструктури, потребує бюджетної підтримки у формі забезпечення викупу державним партнером певного обсягу робіт/послуг, що надаватимуться приватним партнером в рамках реалізації проекту. Така підтримка, є умовою конкурсу з відбору приватного партнера і фактично закуповується державним партнером в рамках проведення конкурсу з відбору приватного партнера, у зв'язку з чим також виникає питання чи потрібно проводити додаткові тендери щодо закупки відповідних товарів, робіт, послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 1048/2018 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=81b04d01-514a-42c0-9afc-4529b7b72793&lang=uk-UA
Водночас вимоги цього Закону не розповсюджуються на відносини суб"єктів щодо проведення конкурсів та укладені договори, які не є договорами про закупівлю у розумінні Закону та не передбачають здійснення придбання замовниками у розумінні Закону товарів, робіт і послуг.
Разом з тим відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про державно-приватне партнерство" на відносини, що виникають у зв’язку з вибором приватного партнера та виконанням договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, та з наданням державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, не поширюється законодавство про публічні закупівлі.
|
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
19 червня 2020 року вступив в дію Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708 (далі - Наказ), який затверджує новий порядок визначення предмета закупівлі. Відповідно до Наказу, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, які станом на сьогодні втратили свою чинність, а на заміну їм затверджено Наказом Мінрегіону №281 від 01.11.2021 «Кошторисні норми України». Питання наступне: як вірно, з урахуванням якого нормативного акту, визначати предмет закупівлі робіт після 01.11.2021?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|