|
25.11.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України "Про здійснення публічних закупівель" встановлено, що Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Однак на сайті судової влади при відкритті провадження можливо побачити лише номер справи, а номер провадження не визначено.Отже, номер провадження не можливо вказати протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження у зв'язку з його відсутністю. Яким чином замовнику виконувати зазначену вимогу України "Про здійснення публічних закупівель"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини десятої статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Додатково зазначаємо, що на сайті судової влади України міститься інформація щодо списку судових справ, призначених до розгляду та стану розгляду справ.
При цьому відповідно до пункту 2.8.5. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами) на веб-порталі судової влади України щоденно оприлюднюється така інформація:
список судових справ, призначених до розгляду (дата та час розгляду судової справи; склад суду; єдиний унікальний номер судової справи; сторони у справі; суть судової справи).
інформація щодо стадій розгляду судових справ (назва суду; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження; дата реєстрації; склад суду; сторони у судовій справі; суть судової справи; стадія розгляду судової справи; звіт про автоматизований розподіл судової справи).
Отже, у разі оскарження замовником висновку до суду в електронній системі закупівель зазначається відповідна інформація, а після відкриття провадження у справі замовник зазначає в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
28.02.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Роз'ясність, будь ласка, згідно із оновленим Законом "Про публічні закупівлі"з 19.04.2020 необхідно буде оприлюднювати звіт про заключені договори від 1.0 коп. Чи законно буде заключати договори у яких буде присутні декілька кодів ДК? Та робити декілька звітів (по кожному коду ДК) до одного договору? Адже система Прозорро не передбачає в одному звіті про укладений договір публікувати декілька кодів ДК.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 157/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76cb2f2f-d7f4-4b84-ae94-723702efeaae&lang=uk-UA
|
|
10.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Навчальний заклад має земельну ділянку. З метою її обробки, за відсутності техніки, навчальний заклад планує укласти договір контрактації сільськогосподарської продукції. Чи повинен навчальний заклад проводити тендерну процедуру, зокрема у виді відкриих торгів,з метою визначення сторони з якої укладе договір контрактації сільськогосподарської продукції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
16.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
01.11.2021 року наказом Міністерства розвитку громад та
територій України №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про ціни і
ціноутворення», частини другої статті 17 Закону України «Про інвестиційну
діяльність», пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та
територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
30 квітня 2014 року №197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 25 вересня 2019 року №850) визначено такими, що втратили чинність, державні стандарти України, а саме:
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення вартості прямих
витрат у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
України від 27.08.2013 №405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення
загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості
будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013
№405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості
експлуатації будівельних машин і механізмів у вартості будівництва»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на
титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 «Настанова щодо розроблення ресурсних
елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затверджений наказом
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України від 27.08.2013 №405;
ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-
вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 №374;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 «Настанова щодо визначення вартості та
трудомісткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним
автомобільним транспортом будівельних організацій при складанні договірної
ціни та проведенні взаєморозрахунків за об’єми виконаних робіт»,
затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року №293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року №301. Водночас об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 №163. Тобто, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за окремими об’єктами будівництва.
Виходячи з викладеного, прошу надати роз’яснення щодо визначення предмета закупівлі робіт після втрати чинності державних стандартів України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
якщо прописували в Edata процедура закупівлі: тендерна процедура не застосовується згідно статті 2 п.1 Закону України про публічні закупівлі, то зараз що прописувати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною третьою статті 2 Закону України “Про відкритість використання публічних коштів”, адміністрування єдиного веб-порталу використання публічних коштів та затвердження форм, за якими надається інформація про заплановане і фактичне використання публічних коштів для оприлюднення, здійснюється суб’єктом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Порядок адміністрування єдиного веб-порталу використання публічних коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до розпорядження КМУ від 14.09.2015 № 911-р “Деякі питання створення і функціонування єдиного веб-порталу використання публічних коштів” державну установу “Відкриті публічні фінанси”, що належить до сфери управління Міністерства фінансів України, уповноважено адмініструвати єдиний веб-портал використання публічних коштів.
Ураховуючи зазначене, з питань необхідності оприлюднення інформації про закупівлі на єдиному веб-порталі використання публічних коштів рекомендуємо звертатись до відповідного органу виконавчої влади до сфери відповідальності якої належить функціонування зазначеного електронного інформаційного ресурсу.
|