Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Проведено переговорну процедуру на закупівлю електроенергії на суму 224 тис - 70000 кВт/год, укладено договір від 01.02.2021 року, 10.02.2021 року підписано додаткову угоду на зменшення обсягів закупівлі на суму 49000 грн. зменшено обсяг до 15312,5 кВт/год. у звязку із фактичним обсягом видатків. Потім укладено додаткову угоду в серпні місяці на збільшення ціни до 10 %.. Чи маємо право використовувати даний договір понад суму 49000 грн, чи потрібно закривати цей договір та проводити процедуру відкритиї торгів? Чи можемо знову укладати додаткову угоду на збільшення ціни до 10 %?

Відповідь

09.12.2021

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

2524 / 2406

Відповідно до частини 10 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), серед інших покладених функцій, уповноважена особа «забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону». Отже, конкретно у даному випадку Закон не зобов’язує безпосередньо уповноважену особу оприлюднювати зазначену інформацію в електронній системі закупівель (на відміну від планування закупівель, вибору процедури закупівлі та її проведення, які уповноважена особа відповідно до Закону здійснює особисто). Натомість законодавець передбачає, що уповноважена особа має забезпечити, іншими словами створити належні умови, гарантувати оприлюднення належної інформації в електронній системі закупівель відповідно до вимог Закону. Вищезазначене підтверджується і тим, що згідно з частиною 1 статті 10 Закону саме замовник (а не уповноважена особа, відповідальна за організацію та проведення закупівель замовника) оприлюднює в електронній системі інформацію про закупівлі. Станом на сьогодні відповідно до наявної у відкритих джерелах інформації, зокрема і на веб-порталі Уповноваженого органу, і на його офіційному сайті, з 1 січня 2022 року єдиною умовою для отримання можливості розміщувати інформацію про закупівлі через електронний майданчик, накладати електронний підпис для її подальшого оприлюднення в електронній системі закупівель є наявність підтвердження позитивного результату проходження тестування уповноважених осіб. Про те, що особа, яка проходитиме/пройшла тестування, має підтвердити, що вона визначена/призначена уповноваженою особою в один із визначених Законом способів не йдеться. Таким чином, технічно можливість пройти тестування має будь-яка особа, що володіє електронним підписом. З огляду на вищезазначене прошу надати консультацію з такого питання? Чи допустимою (правомірною) буде така організація роботи замовника, за якої оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про закупівлі відповідно до Закону здійснюватимуть відповідальні працівники створеного замовником структурного підрозділу, що здійснює супроводження роботи уповноважених осіб, за умови підтвердження такими працівниками свого рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель шляхом проходження тестування на веб-порталі Уповноваженого органу?

Відповідь

19.10.2022

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

2523 / 2539

Добрий день! КЗСОР Путивльський мистецький ліцей - бюджетна установа, що фінансується за рахунок обласного бюджету та знаходиться у зоні бойових дій. На підставі ч.2 п. 4 Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, що затверджено Кабінетом міністрів України прийнято постанову від 19.07.2022 № 812 - Положення покладає такі спеціальні обов’язки на ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” - щодо забезпечення постачання природного газу споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу України, закладам охорони здоров’я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров’я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) (далі - бюджетні установи) на умовах, передбачених пунктом 6 цього Положення, п.6 Положення - ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” постачає з 1 вересня 2022 р. по 31 березня 2023 р. (включно) природний газ бюджетним установам на умовах договору постачання, укладеного з цим товариством на період до 31 грудня 2022 р., за ціною, що становить 16390 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу (без урахування тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед), але у п. 2 Положення говориться про те, що це Положення застосовується у прозорий та недискримінаційний спосіб і не обмежує права суб’єктів господарювання, що утворені відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, зокрема право на здійснення постачання природного газу споживачам за умови дотримання вимог законодавства.Згідно статті 20 ЗУ "Про публічні закупівлі" Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Керуючись ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник встановлює очікувану вартість предмета закупівлі на підставі середньої ринкової вартості данного предмета закупівлі. На підставі вище зазначеного виникає питання - як проводити процедуру закупівлі природнього газу бюджетній установі на 2023 рік? чи брати до уваги вище зазначене Положення (якщо так-який алгоритм дій)? при оголошенні відкритих торгів на закупівлю природнього газу на 2023 рік яку встановлювати очікувану вартість?якщо встановити згідно Положення очікувану вартість закупівлі чи не буде це порушенням, так як середня ринкова вартість природнього газу значно вища? Приблизна вартість закупівлі з січня по 31 березня 2023 становить 842000 грн (розрахунок проводився за ціною, що вказана у вище зазначеному Положенні). Дякую.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості).

Відповідно до статті 9 Закону з метою надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997 розміщено лист від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, яким поінформовано суб'єктів сфери публічних закупівель щодо основних змін, які відбулися в законодавстві. Водночас 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП “Прозорро” проведено вебінар, що доступний за посиланням: https://cutt.ly/BNAmL27або у Youtube: https://bit.ly/1178_webinar , в якому розглянуто тему “Нові особливості закупівель на час воєнного стану”.

Так, відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (пункт 15 Особливостей).
Крім цього, зазначаємо, що для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9, яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.
Водночас, оскільки постанова № 1178 прийнята Урядом на виконання вимог Закону, встановлює саме особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовник може застосовувати примірну методику визначення очікуваної вартості предмета до закупівель, що здійснюються у відповідності до Особливостей.
При цьому повідомляємо, що відповідно до положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (зі змінами), Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, з питання щодо застосування Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, що затверджено постановою Кабінетом міністрів України від 19.07.2022 № 812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" (зі змінами) слід звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

09.12.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2523 / 2638

Відповідно до Наказу № 2629 Форма гарантії забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, відповідно до п 3 повинна містити інформацію про срок сплати бенефіціару суми гарантії , а саме: "3. За цією гарантією гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих/банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога)." Питання: необхідно обирати робочі чи банківські дні, чи достатньо писати, як в формі "протягом 5 робочих/банківських днів" чи є це помилкою?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форма і вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі – форма, вимоги).

Виходячи з пунктів 1 і підпункту 10 пункту 4 вимог, гарантія може надаватися банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями (гарантом), а строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях.

При цьому пункт 3 форми передбачає, що за цією гарантією гарант безвідклично зобов’язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих / банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога).

Отже, строк сплатити бенефіціару суми гарантії зазначається в робочих або банківських днях в залежності від гаранта, наприклад у робочих днях - якщо гарантом виступає страхова організація, у банківських днях - якщо гарантом виступає банк.

31.01.2020

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

2523 / 2464

При оприлюднені Звіту про укладений договір чи потрібно заванажувати в систему сам договір та зміни до нього?

Відповідь