|
|
04.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2018 році було виготовлено Проектно-кошторисну документацію на будівництво спортивного комплексу на суму 195400,00 грн. Закупівля була здійснена без електронної системи закупівель і оплочено.
У 2021 році було кориговано дану ПКД на суму 22079,00 грн. Без електронної системи закупівлі. Також було виговлено енергетичний сертифікат на даний об’єкт у сумі 8505,00 грн (без електронної системи закупівель)
На даний час є потреба знову коригувати ПКД по даному обєкту. Планується коригування на суму 90000,00 грн і Експертиза на даний обект будівництва на суму 32000,00 грн. Ці витрати не планувалися на початок року.
Питання: яку вибрати процедуру закупівлі на коригування ПКД на будівництво (90000,00 грн.) і експертизу (32000,00 грн) ? Чи потрібно провести спрощену процедуру закупівлі чиможна використати статтю 3 ч 7 п.5 (оскільки може провести коригування той самий учасник, що і виконав початкову ПКД на будівництво?)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1362/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9f11244e-7254-4d7b-9cd7-51a931aa2a00&lang=uk-UA
|
|
|
17.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наказом Мінрегіону «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021 р. № 281 затверджено:
- Настанову з визначення вартості будівництва;
- Настанову з визначення вартості проектних, науковопроектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.
Відповідно до п.1.1 Настанови з визначення вартості будівництва вона визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування та є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Обидва зазначені вище документи набрали чинності з моменту їх реєстрації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) — 08.11.2021 року.
З цієї ж дати, на підставі наказу № 281, втратив чинність ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293. Але в п. 4 роз. 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 р. № 708 і досі міститься вимога щодо урахування зазначеного документа при визначення предмета закупівлі робіт. Як бути?
Адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України). Тож за загальним правилом документація виготовлена до набуття чинності Наказу № 281 є чинною і вносити зміни до річного плану закупівель з цього приводу не потрібно. Можна проводити закупівлі далі.? Чи необхыдно коригувати всы ПКД?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|
|
|
22.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
чи має законні підстави підписувати пропозицію фізична соба від імя ФОП?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі - Закон № 2155-VIII) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Так, проєкт Закону про електронні довірчі послуги був розроблений Міністерством юстиції України та Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до вищевказаних органів виконавчої влади.
|
|
|
17.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з наказом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 12.10.2021 № 622, вказаним органом прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі №UA-2020-11-09-002583-a, яка оголошена Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя. За результатами моніторингу було встановлено, що Замовником, в порушення вимог пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону укладено додаткові угоди на збільшення ціни за одиницю товару. При цьому підставою для такого твердження слугувала лише інформація з сайту калькулятора вартості газу. При укладенні додаткових угод Замовник керувався інформацією про ціни, яка зазначалася у довідках торгово-промислової палати. Проте інформація по ціну природного газу, яка була зазначена у довідці торгово-промислової палати і перевірялася замовником станом на 18.05.2021 та ціна станом на 30.10.2021 при однакових вихідних даних різниться. На даний час висновок моніторингу оскаржується в суді. З огляду на це, у зв"язку з обмеженими строками розгляду справи просимо надати роз"яснення.
Чи є інформація з сайту калькулятора вартості газу документальним підтвердженням коливання ціни природного газу на ринку?
Чи спростовує інформація з сайту калькулятора вартості газу довідки, видані компетентними органами щодо коливання ціни на ринку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
11.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управлінням за 2020 рік проведено спрощених 17 закупівель та опубліковано 25 звітів про укладений договір ,закупівлі без електронної системи. В 2021 році проведено спрощених 11 закупівель та опубліковано26 звітів про укладений договір про закупівлю без використання електронної системи . Як правильно Замовнику призначити декілька уповноважених осіб за конкретними процедурами закупівель ( предмет договору) чи по виду закупівлі (спрощена і відкриті торги) ?
Яка відповідальність на Замовника при відсутності доплати бухгалтеру, який є уповноваженою особою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові?, Яка кількість уповноважених осіб необхідна замовнику?), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Отже, уповноважені особи не можуть бути відповідальними за організацію та проведення однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|