|
24.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
1) Прошу підказати правильний алгоритм дій щодо оприлюднення інформації по довгострокових договорах, які укладені кілька років тому а ще виконуються і будуть виконуватись (електроенергія і водопостачання).
Ці договори, як я вже написав, укладались ще в "нульових" роках, суми договору у них немає, але відомо, що за рік по них буде оплачено більше 50 тис. грн.
Тож виходить, що з початку 2017 року по цих договорах будуть реєструватись бюджетні зобов'язання, річна сума яких буде перевищувати 50 тис. грн. - тобто з метою виконання Закону 922 потрібно оприлюднити звіт про укладення договору. Але як його оприлюднити, якщо дата договору кількарічної давності, а суми договору немає?
2) Інше питання стосується договорів про відшкодування вартості комунальних послуг орендарем. Ситуація майже аналогічна - хоч дата договору буде першими числами січня, проте суми договору немає? Потрібно звіт про укладення договору оприлюднювати (очікувана сума річна буде більше 50 тис. грн.).
3) Ну і ще питання, яке випливає із попереднього - як визначити предмет закупівлі для договорів відшкодування? Який код ДК використовувати - код відповідного енергоносія/компослуги чи для відшкодування окремий якийсь використовувати?
4) З 01.01.2017 р. укладається багато річних договорів по утриманню будівель і прибудинкової території (вивезення сміття, охорона, профдезінфекція тощо). Відповідно, потрібно внести ці закупівлі в додаток до РПЗ і оприлюднити звіти про укладення договорів (суми більше 50 тис. грн.). Інформація ця буде оприлюднюватись вже в перших днях січня, отже мав би використовуватись тільки код ДК 021:2015. Яку форму додатку до РПЗ використовувати, якщо врахувати, що в теперішній є ще колонка із кодом ДК 016:2010? Просто залишати її порожноьою? З паперовим варіантом з цим проблем не буде, а от в електронній формі така можливість буде?
5) Чи обов'язковим є прикріплення скан-копії самого підписаного договору при оприлюдненні звіту про укладений договір? Чи прикріпити можна і певне рішення замовника про укладення цього договору? Якщо це рішення то якої форми воно мало б бути (протокол ТК якщо допороги закріплені за ним чи якесь "рішення про укладення договору", яке можна було б прикріпити нескановане)?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1-3
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Щодо питань 4 та 5
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель (в тому числі форми річного плану закупівель та звіту про укладені договори) затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою
Ураховуючи зазначене, замовник може не заповнювати необов'язкові поля форми звіту про укладені договори, передбачені системою.
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку та можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі, оскільки згідно з абзацом дванадцятим частини першої статті 10 Закону, відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати відповідь на таке питання.
Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що процедуру відкритих торгів було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Однак, з певних причин договір про закупівлю, до початку його виконання, був достроково розірваний за згодою сторін (і ініціативи учасника). При цьому жодних поставок товару та проплат за договором на момент його (сторони не приступили до виконання договору).
Питання: чи має право замовник у даній ситуації згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону повторно провести переговорну процедуру закупівлі на цій же підставі (попередньо відмінені тендери через недостатню кількість учасників). Усі вимоги до учасників, технічні, якісні і навіть кількісні характеристики предмета закупівлі, а також його очікувана вартість залишаються незмінними. Адже Закон, як неодноразово зазначали фахівці Міністерства, не вимагає, щоб відкриті торги із зазначених підставі були відмінені двічі підряд.
Чи все ж таки необхідно оголошувати нові відкриті торги, а підстава для проведення переговорної процедури згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону себе вичерпала, у зв’язку з проведеною раніше переговорною процедурою, договір за якою був розірваний до початку його виконання.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.
Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір.
Разом з тим Законом не передбачено можливості повторного застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту четвертого частини другої статті 35 Закону у разі розірвання договору про закупівлю, укладеного за результатами проведеної переговорної процедури закупівлі.
|
|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доборого дня. Просимо надати роз’яснення з наступного питання: Виконавчим комітетом Обухівської міської ради проведено відкриті торги на закупівлю товару : код ДК 016:2010- 29.10.5, Автомобілі спеціальної призначеності, Код ДК 021:2015- 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Вакуумно підмітально прибиральна машина DULEVO 5000 Evolution або еквівалент), за результатами яких визначено переможця та укладено договір.
Відповідно до умов конкурсу та укладеного договору :
Строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг: не пізніше 30 календарних днів з моменту подання Замовником Учаснику - переможцю Замовлення на поставку.
Дану вимогу учасник переможець не виконав, на лист-замовлення про поставку товару не відповів. Лише через два місяці від дати замовлення повідомив про те, що у зв’язку з тим, що даний автомобіль знаходиться на ремонтній базі за кордоном, орієнтовна можлива дата поставки ще через місяць(орієнтовно на 90 день після замовлення на поставку ).
Просимо надати роз’яснення які дії виконкому та конкурсного комітету будуть відповідати чинному законодавству, та не потягнуть за собою адміністративної відповідальності та фінансового порушення: розірвання договору, як такого, виконання якого не відповідає конкурсним та договірним умовам, чи правомірним буде погодитися на прохання учасника –переможця не розривати договір і придбати автомобіль (з порушенням учасником строку поставки), та якими статтями Закону необхідно керуватися у даному випадку .
Дякуємо за відповідь .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону).
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Водночас відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому випадки зміни істотних умов договору про закупівлю встановлені статтею 36 Закону.
Так, зокрема пунктом 4 частини четвертої статті 36 Закону визначено, що одним із випадків зміни істотних умов договору про закупівлю є продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України, частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.
Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії (частина перша статті 6 Господарського процесуального кодексу України). Порядок і строки пред’явлення претензії визначені статтями 6-8 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, для вирішення питання сторонам необхідно керуватись умовами договору та відповідними положеннями Цивільного та Господарского кодексів України.
|
|
08.12.2016
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
П. 2 частини 4 статті 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлено право зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Учасники публічних торгів на підставі зазначеної норми після укладання з ними договорів використовують це право і бувають випадки, що не здійснивши поставку по ціні, яка зазначена в пропозиції, одразу звертаються до замовника щодо збільшення ціни на 10 %. В подальшому на протязі дії договору таке збільшення відбувається неодноразово, що в свою чергу нівелює принцип заощадження бюджетних коштів при публічних закупівлях.
Враховуюче вищевикладене прошу надати відповідь на запитання: чи має право Тендерний комітет приймати рішення вносити до тендерної документації на закупівлю товарів в розділі Примірний Договір (проект), наприклад, наступне:
-........зміна ціни за одиницю товару не більш, як на 10 відсотків............., але не частіше ніж два рази протягом дії договору?
Наперед вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
25.11.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення: ст 35 п2.5.закону Про публічні закупівлі.
А саме: ми є розробниками бази даних для адресного реєстру міста Маріуполя з 2014р. На даний момент в місті виникла необхідність розширити базу данних, а саме додати новий функціонал для побудови містобудівного кадастру, як того вимагає закон. Чи може місто використати в даному випадку переговорну процедуру ((5. потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням;)?
Розроблена нами база даних є унікальним продуктом яка працює з документами, форматами та типами даних які запроваджені в даному місті.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 щодо застосування переговорної процедури закупівлі.
|