|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – нова редакція Закону) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону рамкова угода – правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Водночас Порядок укладання і виконання рамкових угод, затверджений наказом Мінекономіки від 15.09.2017 № 1372, (в редакції, що діяла до дня набрання чинності наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 709) (далі – Порядок) установлював особливості укладання і виконання рамкових угод відповідно до Закону.
При цьому відповідно до пункту 6 Порядку рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та цим Порядком.
Поряд з цим частиною першою статті 202 ЦКУ визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, відповідно до частини другої статті 11 Закону підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
При цьому частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка в новій редакції Закону відсутня, дія Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери публічних закупівель, які виникли до набрання чинності нової редакції Закону, у тому числі на правовідносини, які стосуються виконання рамкових угод, укладених відповідно до вимог Закону та Порядку.
Отже, проведення відборів (конкурентних відборів), укладення договорів про закупівлю та вчинення суб’єктами сфери публічних закупівель інших дій за рамковими угодами, укладеними відповідно до вимог Закону та Порядку, здійснюється в порядку, що діяв до введення в дію нової редакції Закону, протягом строку, на який укладено рамкову угоду.
|