|
05.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Під час участі у процедурах закупівель учасники зазвичай повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником. Зокрема тендерна пропозиція учасника в більшості випадків повинна включати розрахунок ціни тендерної пропозиції, виконаний відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013р. № 293, а також Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень.
В свою чергу, відповідно до пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що загальновиробничі витрати (далі – ЗВВ) та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів)
Відповідно до ДСТУ Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих витрат та прибутку у вартості будівництва», а саме п 4.3, визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об'єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об'єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт.
Оскільки замовниками публічних закупівель є здебільшого бюджетні організації, з метою економії бюджетних коштів та уникнення можливих звинувачень в завищенні вартості тендерних пропозицій, учасники публічних закупівель зазвичай розраховують ЗВВ за усередненими показниками згідно Додатку Б ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунково – аналітичним методом показників ЗВВ, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника. При цьому часто учасники застосовують понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат І та ІІІ блоків. Слід зауважити, що і ряд замовників і працівників контролюючих фіскальних органів вимагає застосування цих коефіцієнтів. Такі понижувальні коефіцієнти були регламентовані ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив свою чинність.
Застосування вищезазначених коефіцієнтів прямо впливає на розмір договірної ціни, а відтак договірна ціна учасника штучно занижена. Підрядний спосіб виконання робіт не передбачає використання будь-яких понижуючих коефіцієнтів до усереднених показників, оскільки це не регламентовано діючими стандартами України.
Таким чином, з одного боку застосування понижувальних коефіцієнтів при формуванні ціни тендерної пропозиції учасників не регламентовані нормативними документами ДБН, суперечать вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, вимогам ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, а також вимогам Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень; з іншого боку – вимога щодо застосування таких понижувальних коефіцієнтів є часто імперативом зі сторони замовників та загальновживаною практикою учасників в спробі максимально понизити ціну пропозиції в конкурентному середовищі.
Просимо роз’яснити, чи можуть учасники публічних закупівель при розрахунку ЗВВ та адмінвитрат в договірній ціні під час підготовки тендерної пропозиції використовувати понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Отже, з питання використання понижувальних коефіцієнтів в договірній ціні при розрахунку загальновиробничих та адміністративних витрат пропонуємо звернутись безпосередньо до замовника, який здійснює закупівлю.
|
|
20.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У статутному капіталі суб'єкта господарювання органу місцевого самоврядування належить більше 50 відсотків,підприємство створене з метою забезпечення належного утримання житлового та нежитлового фонду,надання послуг з управління та утримання багатоквартирних будинків і прибудинкових територій, об'єктів благоустрою, інших житлово-комунальних послуг та отримання прибутку.Фактично надає послуги з вивезення побутових відходів, послуги управителя багатоквартирних будинків, оскільки є переможцем у відповідних конкуарсах, що проводилися органом місцевого самоврядування, надає інші послуги на комерційній, конкурентній основі. Тобто здійснює діяльність на промисловій чи комерційній основі. Не має спеціальних чи екслюзивних прав.
Проте є одержувачем бюджетних коштів від органу місцевого самоврядування для проведення поточного
ремонту внутріквартальних доріг міста, отримує бюджетні кошти як поповнення статутного капіталу для придбання транспортних засобів спеціального призначення та ін.
Чи зобовязане воно проводити закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України"Про внесення змін до Закону України від 19 вересня 2019 року № 114- "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше аналогічне звернення була надана листом від 27.02.2020 № 3304-04/13381-09 (копія у вкладенні додається).
|
|
19.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи вважається закупівлею в розумінні закону послуги з оформлення (отримання) сертифікату вводу в експлуатацію об'єктів будівництва? Чи потрібно вносити до Додатку до річного плану закупівель
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому у разі здійснення видатків, які не є придбанням у розумінні Закону, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Разом з тим, згідно Положення про Державну Казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Тому з питання здійснення видатків за видачу сертифіката у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництва пропонуємо звернутися до Казначейства.
|
|
08.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п.3 постанови КМУ від 27.12.2018 року
"органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону:"
Чи можливо створити дану організацію в місті з населенням в 26 тисяч.
Та чи має право дана організація надавати послуги для інших регіонів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій (далі – ЦЗО) затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 “Про Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій”.
Виходячи зі змісту пункту 3 Постанови ЦЗО визначаються органами місцевого самоврядування міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб зокрема для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування.
Таким чином, міська або обласна рада можуть визначити ЦЗО виключно у разі, якщо чисельність населення такого міста або такої області становить чи перевищує 1 млн. осіб.
При цьому, ініціатором звернення до такої ради може виступати будь-який зацікавлений у створенні ЦЗО на місцевому рівні суб’єкт місцевого самоврядування, який може звернутись з ініціативою щодо створення ЦЗО до відповідної обласної ради, за умови, якщо область відповідає такому критерію, як чисельність населення що становить чи перевищує 1 млн. осіб.
Разом з тим, відповідно до пункту 20 Постанови замовник має право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію з числа тих, що визначені Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію.
|
|
10.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено цінові пороги для застосування процедур закупівель/спрощених закупівель/укладення прямих договорів замовниками публічних закупівель залежно від вартості предмета закупівлі. Закон містить порогові значення вартості предмета закупівлі, однак не містить тлумачення терміну "вартість предмета закупівлі", насамперед - чи включає така вартість предмета закупівлі податок на додану вартість (далі - ПДВ). Згідно з законодавством Європейського Союзу, до гармонізації з яким Україна прямує згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, порогові значення для цілей застосування законодавства про закупівлю не включають ПДВ. Відповдіно до частини 1 статті 5 «Методи розрахунку очікуваної вартості закупівель» Директиви № 2014/24/ЄС від 26.02.2014 «Про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC» розрахунок оціночної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі, без ПДВ, яку належить сплатити згідно оцінки замовника, включаючи будь-які форми варіантів і будь-які поновлення контрактів, явно зазначені в документації конкурсних торгів. У зв'язку з викладеним прошу роз'яснити: чи включають порогові значення вартості предмета закупівлі, встановлені у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", розмір ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Разом з тим згідно з примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.
Отже, замовники при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі самостійно зазначають про включення/невключення податку на додану вартість (ПДВ) та керуються вартісними межами, що зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
|