|
18.10.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, підкажіть будь ласко?
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник договори вартість яких більш 50 тис грн. та які укладаються без використання електронної системи закупівель оприлюднює тільки звіт про їх укладання в системі електронних закупівель. В подальшому замовник відповідно до статті 10 Закону не повинен по цих договорах оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Тому форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону.
Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону.
|
|
27.10.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! На момент завершення торгів, після укладання договору з підрядчиком було виявлено розбіжність назви предмету закупівлі у договорі з назвою предмету закупівлі у звіті про результати проведення процедури закупівлі(UA-2016-08-25-00092-A), а саме у пункті 3 (конкретна назва предмету закупівлі) замість назви предмету закупівлі вказано "Закупівля здійснюється щодо предмету закупівлі в цілому". Дані розбіжності є перешкодою для казначейської служби, що здійснює фінансування за рахунок державних коштів. Чи можливо на сьогодні здійснити коригування звіту про результати проведення процедури з метою подальшого фінансування обєкту та виправлення допущеної технічної помилки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 19 Закону передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
При цьому щодо аналогічного питання пропонуємо додатково ознайомитись із відповіддю, розміщеною за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4be5a8d6-0edc-4e0a-9d3b-da2a8cfaccdd&lang=uk-UA
|
|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
За класифікатором 016:2010 передбачено п'ять кодів (5-значних) для закупівлі овочів: 01.13.1 Овочі листкові, 01.13.2 Культури баштанні, 01.13.3 Культури овочеві плодоносні, інші, 01.13.4 Овочі коренеплідні, цибулинні та бульбоподібні, 01.13.8 Гриби та трюфелі.
За класифікатором 021:2015 передбачений лише один код (5-значний) для закупівлі овочів: 03221000-6 Овочі.
У нас є виробнича необхідність розпочати процедуру закупівлі (відкриті торги) овочів та грибів у 2016 році (грудень). Очікувана вартість при цому складає 410,0 тис. грн, аукціон (розкриття пропозицій) та укладання договору планується у 2017 році (січень-лютий).
У тимчасовому кошторисі на 2017 рік ці суми будуть передбачені.
У 2016 році для визначення предмета закупівлі використовується класифікатор 016:2010, а у 2017 році - класифікатор 021:2015.
Питання: чи можемо ми розпочати процедуру закупівлі у 2016 році по одному предмету закупівлі - овочі, не зважаючи на те, що за класифікатором 016:2010 - це п'ять 5-значних кодів, а за класифікатором 021:2015 - один 5-значний код? Наміру ділити закупівлю на окремі лоти в нас немає.
Дякую. Чекаю відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Так, Порядком установлено, що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року.
При цьому Згідно з Порядком положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.
Таким чином, при визначенні предмету закупівлі замовникам необхідно керуватись вимогами Закону та Порядку.
|
|
20.10.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
При розміщенні оголошення "відкриті торги" та ТД нами було накладено ЕЦП. Оголошення було розміщено на сайті Прозоро та зазначено, що ЕЦП накладено, дату ауціону призначено (№ тендера 378115, наш ЄДРПОУ-03491286, майданчик - Смарттендер).
Однак при спробі перевірки ЕЦП зявляється інформація про помилку підпису (при цьому Прізвище підписанта визначається вірно):
"Підпис не вірний, відмінності :{"enquiryPeriod":{"endDate":["2016-10-25T13:00:00+03:00","2016-10-25T12:00:00+02:00"]}}
Підписувач: Тертишна І.А."
З ключем і сертифікатом ЕЦП все добре - перевіряли. Технічна підтримка майданчика каже що проблема в Прозоро і порадила спробувати ще раз. Зробили декілька спроб - результат такий же. Написали електронного листа Прозоро, вони нам відповіли, що наше питання направлено до Ай-ті відділу для розгляду, коли буде результат не відомо.
Просимо надати розяснення про наші подальші дії і чи вважається в даному випадку оголошення та документи оприлюдненними? Адже строки йдуть?
P.S.: в ПРОЗОРО знайшли декілька тендерів (понадпорогових) де така ж ситуація, а процедури закупівлі вже проведено і навіть успішно завершено. Не зрозуміло як на це пізніше будуть реагувати контролюючі органи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог.
Крім того, відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, є юридична особа, яка визначена Уповноваженим органом адміністратором електронної системи закупівель (абзац другий пункту 2 Порядку функціонування системи).
У свою чергу, відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника.
При цьому розміщенням/оприлюдненням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку).
|
|
03.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерний комітет планує проведення відкритих торгів на закупівлю робіт. Серед вимог до банківської гарантії, з метою відбору лише відповідальних та зданих якісно і своєчасно виконати великий обсяг робіт, пропонується встановити вимогу, щодо оформлення її в банку, який має ліцензію НБУ та відноситься до банків перших трьох груп (рішення Комітету з питань нагляду та регулюванням діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ від 31.12.2015 року).Чи не є дана вимога дискримінаційною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Згідно з абзацом другим частини першої статті 24 Закону у разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
Таким чином, замовник самостійно встановлює в тендерній документації умови надання забезпечення тендерної пропозиції.
При цьому звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Крім того, статтею 18 Законом передбачено порядок оскарження процедури закупівлі та встановлено, що скарги, які стосуються зокрема тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
Ураховуючи викладене та мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
|