Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго вечора!Напротязі останіх років нам, як бюджетній організації приходиться, щоб вчасно закрити рік, вимагати від постачальників акти на оплату електроенергії та природного газу за грудень місяць десь до 15-20 грудня, відповідно прогнозованих лімітів до кінця грудня, при цьому постачальники з цим не погоджуються,бо згідно умов договорів рахунки виставляються за фактично спожиті енергоносії в останій день місяця (в грудні це - 31 грудня) на підставі показань лічильників. Чи можливо зробити оплату за енергоносії, фактично спожиті у грудні 2020р.,в січні 2021 року, і яким чином це зробити не порушуючи чинного законодавства?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

Разом з тим, згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

При цьому згідно з Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл.

Тому, з питання, зазначеного у запиті, пропонуємо звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.

16.11.2020

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

3284 / 3464

До 19 квітня укладено та опубліковано звіт про договір на закупівлю послуг на суму 300 тис.грн. у листопаді виникла потреба закупити ці ж послуги ще на 300 тис. грн. Яким чином провести цю закупівлю: шляхом укладання дод.угоди до діючого дог, укладеного до 19.04 згідно старого Закону та прикінцевих положень Закону №114, згідно яких зміни до договору вносяться за старим законом, а за старим законом договір був укладений прямий та можна таким чином збільшувати суму договору ???

Відповідь

05.06.2020

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

3284 / 3350

З метою оформлення продовження строку дії дозволів на право зберігання і використання відомчої зброї, Національному банку України необхідно отримати послуги дозвільної системи. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги» (далі – Закон), вищезазначені послуги є результатом здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямованим на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи. Також відповідно до статті 11 Закону, у випадках, встановлених Законом справляється плата за надання адміністративних послуг (адміністративний збір). Просимо надати роз'яснення, чи підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі» сплата адміністративного збору, а саме: за отримання послуг дозвільної системи з метою оформлення продовження строку дії дозволів на право зберігання і використання відомчої зброї. Дякую.

Відповідь

03.06.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3284 / 3364

Доброго дня! У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі» прошу надати роз’яснення з приводу наступного. Замовником (органом державної влади, розпорядником бюджетних коштів) для забезпечення діяльності своїх відділень, розміщених у різних районах області, у 2006, 2007, 2013 та 2016 роках укладено декілька прямих договорів на закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення загальною вартістю 130 тис.грн. Вказані договори є діючими, оскільки строк їх дії щороку пролонгується на наступний рік на тих же умовах. На теперішній час, органами місцевого самоврядування затверджено постачальникам нові (збільшені) тарифи на надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі чого суми договорів підлягають збільшенню. Також, у відповідності до інформації, наданої органами місцевого самоврядування, постачальники послуг з якими замовником укладено договори є єдиними постачальниками таких послуг на території відповідного міста (району) (оскільки є орендарями або балансоутримувачами систем водопостачання та водовідведення). Окрім того, згідно Зведеного переліку суб’єктів природних монополій постачальники з якими укладено договори є природними монополістами. Враховуючи наведене прошу надати роз’яснення: - Яким чином Замовнику можливо правильно врегулювати договірні правовідносини: 1) шляхом внесення змін діючого договору в частині зміни тарифів та суми договору або 2) розірвання діючих договорів (у зв’язку із перевищенням порогу, передбаченого ч. 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі») та укладання нового договору в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі»; - Чи зобов’язаний Замовник у кінці бюджетного року відмовитися від продовження строків дії договорів та розпочати укладання договорів на закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», або має право, враховуючи абз. 4 п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», погодитися на продовження строку дії договорів, укладених до набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі»; - Чи можна вважати інформацію, надану органом місцевого самоврядування, з приводу наявності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці єдиного постачальника послуг достатньою для укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель. Заздалегідь вдячна за роз’яснення.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів.

Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

11.11.2021

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

3283 / 3367

Доброго дня! ОСББ з депутатського фонду надано грошові кошти в сумі 40 тіс.грн. за призначенням "встановлення дверей" та 30 тис. грн. за призначенням "встановлення віконних блоків". Під час звернення до депутата з проханням надати грошові кошти були розроблені два кошторисних розрахунка, окремо на вставлення дверей та окремо на встановлення вікон. Згідно п. 4 розділу 1 Наказу Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 "Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі" визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293. Так згідно ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 назва об’єкта будівництва за проектною документацією має не змінюватися на всіх стадіях. Тобто в розумінні Мінрегіону розроблені кошторисні розрахунки - є різними будівництвами. Крім того для них є різні коди ДК. Питання: чи потрібно об'єднувати дві різних звіта про укладений договір в одну спрощену закупівлю, виходячи з того що це одна будівля.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2