|
16.11.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Просимо надати відповідь на питання:
1) які докази повинен надати замовник, щоб довести, що інформація, яку надав учасник є недостовірною?
2) Чи має право замовник ссилатися на інформацію, яку він знайшов у інтернеті на якомусь сайті при прийняті рішення?
3) Чи може Замовник прийняти пропозицію учасника, та чи буде це законно, у разі якщо у інформаційному листі та листі від замовника на технічні характеристики відрізняються, проте Замовник, користуючись своїм правом викладеним у статті 29 частиною 15 Закону звернувся до виробника, та отримав письмову відповідь, що надана учасником інформація відповідає дійсності(тобто підтверджує інформацію, що надав учасник у своєму інформаційному листі)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
При цьому замовник самостійно визначає установу, організацію, до компетенції якої належить підтвердження інформації, наданої учасником.
Разом з тим виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
У свою чергу, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Водночас питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
02 квітня 2020 р. була оголошена допорогова закупівля в системі електронних публічних закупівель на суму 150000 грн. 13 квітня 2020 р. відбувся аукціон. 15 квітня 2020 р. тендерним комітетом був визначений переможець торгів. 17 квітня 2020 р. закінчився період оскарження. Сторони підійшли до етапу укладення договору за результатами допорогової закупівлі. 19 квітня 2020 р. вступила в дію нова редакція ЗУ "Про публічні закупівлі". На інформаційному ресурсі "Prozorro інфобокс" 21 квітня 2020 р. вийшла стаття "Чи відміняти допорогову закупівлю після 19 квітня 2020 року", в якій автор зазначає, що "Якщо замовник укладе договір після 19 квітня по незавершеній до 19 квітня допороговій закупівлі без проведення спрощеної закупівлі, то це можна вважати недотриманням норм ч. 10 ст. 3 нового Закону. Тобто, в такому разі краще відмінити допорогову закупівлю, яка не завершилась договором до 19 квітня 2020 року та оголосити спрощену закупівлю." А відповідно до ч. 5 розд. Х "Прикінцеві та перехідні положення" нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі": "Процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону". З огляду на зазначене, виникає питання чи необхідно відмінити допорогову закупівлю, яка не завершилась укладенням договору до 19 квітня 2020 р.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням на infobox.prozorro.org за посиланням: https://bit.ly/doporohy_19
|
|
12.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Статтею 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов’язковій державній експертизі, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання.
Відповідно до пункту 3.3.4 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації виконавець державної експертизи заповнює рахунок на оплату робіт за проведення експертизи та передає його для оплати замовнику експертизи. Загальна сума закупівлі перевищує 200 тис грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання вам надано відповідь у вашому попередньому запиті 241/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=731e75c3-6d23-4efd-9792-5be064719229&lang=uk-UA
|
|
23.05.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день? Підкажіть, як класифікувати бюджетну установу, дохід якої складається від продажу платної інформаціі . Чи вважається фінансування від Головного розпорядника коштів доходом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014№ 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.
Згідно з пунктом 3 наказу Мінфіну "Про бюджетну класифікацію" від 14.01.2011 № 11 (зі змінами) уповноважено надавати роз'яснення з питань застосування:
Класифікації доходів бюджету - Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку та галузеві департаменти Міністерства фінансів України.
Функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету - Департамент державного бюджету Міністерства фінансів України;
Класифікації фінансування бюджету за типом кредитора, Класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання, Класифікації боргу за типом кредитора та Класифікації боргу за типом боргового зобов'язання - Департамент співробітництва з міжнародними організаціями, Департамент фінансів промисловості, Департамент боргової політики, Департамент місцевих бюджетів Міністерства фінансів України;
Економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету - Державну казначейську службу України.
Тому, з порушених питань пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
12.03.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Учасник на підставі ТД направив свою ТП. Однією із вимог ТД є підтвердження Учасником права користування спецобладнанням. На відповідність даній вимозі, Учасник уклав договір оренди з орендодавцем. Під час прекваліфікації Учасник отримав лист від орендодавця про те, що орендодавець розриває даний договір у звязку із початком процедури його ліквідації. Таким чином, Учасник довідався, що він не відповідає кваліфкритеріям по МТРта відповідно його ТП підлягає відхиленню. Але, на стадії прекваліфікації Учасник позбавлений можливості відкликати свою ТП. Яким чином Учасник має повідомити Замовника про не передбачувані обставини та уникнення неправомірного допуску Учасника до аукціону? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема прізвище, ім’я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Водночас відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.
При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено статтею 31 Закону. Згідно з абзацом другим пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.
|