|
|
01.02.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник на даний час проводить відкриті торги на закупівлю за ДК 021:2015 код 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (послуги з технічного обслуговування ліфтів), але Учасник виклав тендерну пропозицію де зазначена назва предмету договору ДК 021:2015 код 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (послуги з технічного обслуговування ліфтів на 2022 рік). Тобто різниця в тому, що Учасником додано в предмет договору слова ..на 2022 рік. В даному випадку тендерна пропозиція Учасника відхиляється, чи все ж можна визнати переможцем? інших помилок не виявлено
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації мають зазначатися опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
При цьому перелік обов`язкових підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.
А будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі, у тому числі щодо допущення учасниками формальних (несуттєвих) помилок в тендерній пропозиції, приймається замовником самостійно.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
24.05.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постачальник природного газу періодично ініціює збільшення ціни на товар у зв'язку із коливанням його вартості на ринку, підтверджуючи відповідне довідками регіональної торгово-промислової палати. Аналізуючи довідки різних регіональних ТПП, а також ресурси ТБ "Українська енергетична біржа", ТОВ "Нафтогаз Трейдинг", вбачається протилежно різна інформація про ціну (коливання) природного газу. Водночас, зокрема, лист Мінекономіки № 3304-04/69987 від 24.11.2020 передбачає, що внесення змін має бути обгрунтованим та документально підтвердженим. Просимо повідомити до якого органу (підприємства, установи, організації) можна звернутись для перевірки інформації, висвітленої в довідках торгово-промислової палати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим, перелік основних вимог до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначений статтею 41 Закону.
Водночас, внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору має бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
Крім того, інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним.
Таким чином, замовник самостійно приймає рішення до якого органу, установи, організації звернутися для перевірки інформації, висвітленої в довідках Торгово-промислової палати.
Водночас, пропонуємо ознайомитись з листами від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
|
|
|
13.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Користуючись нагодою, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та повідомляє наступне.
Категорії замовників установлені ч. 4 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі –Закон), зокрема:
– органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у п. 1 ч.1 ст.2 Закону;
– органи соціального страхування, зазначені у п. 2 ч.1 ст.2 Закону;
– підприємства, установи, організації, зазначені у п. 3 ч.1 ст.2 Закону;
– юридичні особи та / або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у п. 4 ч.1 ст.2 Закону.
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» належить до наступної категорії: «юридична особа/ суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, зазначених у п. 4 ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», яку зазначає в тендерних документаціях.
При цьому, встановлено, що в категорія замовника не відповідає інформації, що зазначена в електронній системі закупівель (далі – ЄСЗ) у графі «Інформація про замовника». В оголошенні про проведення закупівлі в системі відображається наступна інформація відносно ДП МА «Бориспіль»: «юридична особа, яка здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання».
Як наслідок, категорія замовника в Законі і категорія замовника в ЄСЗ — це не одне й те саме, формулювання в редакції ЄСЗ відсутнє в Законі.
ТОВ «СМАРТТЕНДЕР» - оператор авторизованого електронного майданчика SmartTender.biz повідомив, що формулювання «юридична особа, яка здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання» передбачене технічним завданням Прозоро.
На сьогодні в гарантії забезпечення тендерної пропозиції вимагається зазначення категорії замовника. Розбіжність категорії замовника в Законі і категорії замовника в ЄСЗ може призвести до порушень під час оформлення гарантій та відхилення пропозицій учасників.
У зв’язку з цим, звертаємось з проханням повідомити, чи має право замовник в ТД зазначити формулювання про свою категорію не в редакції Закону, а в редакції, що реалізована в ЄСЗ відповідно до технічного завдання Прозоро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас форми і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 (далі- наказ) відповідно до абзацу десятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону.
Так, виходячи з пункту 3 цих Вимог у гарантії щодо бенефіціара, яким є замовник, має зазначаєтися інформація, зокрема про його категорію.
При цьому категорії замовників, що використовуються у Законі установлені частиною четвертою статті 2 Закону.
Отже, відповідно до наказу у реквізитах гарантії замовник має зазначати свою категорію, керуючись нормами Закону.
Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
28.01.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. 19.12.2020 набрала чинності постанова КМУ від 16.12.2020 № 1266, якою, серед іншого, внесено зміни до постанови КМУ від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів», відповідно до яких зобов’язано Головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктів господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити (пункт 4-1 Постанови КМУ № 710):
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити:
1)чи поширюється вимога, встановлена у п 4-1 Постанови КМУ № 710 на закупівлі, що здійснюються за кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
2)яка відповідальність та на підставі якого нормативно-правового акту встановлена за невиконання вимог п 4-1 Постанови КМУ № 710
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне питання надано відповідь у запиті № 2764/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6caad83c-1533-4a4d-846a-0efad1742bc9&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Які документи потрібно вимагати від учасника, якщо він є монополістом своєї продукції (для прийняття рішення про закупівлю без використання електронної системи закупіель)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Поряд з цим частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності випадку відсутності конкуренції з технічних причин.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених цією частиною, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому замовник самостійно визначає, якими документами буде підтверджуватися рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону.
Разом з тим, природні монополії регулюються Законом України “Про природні монополії” (далі – Закон про природні монополії).
Так, частиною другою статті 5 Закону про природні монополії визначено, що зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій.
|