|
16.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Підскажіть будь ласка, якщо було на початок року назначено відкриті торги для закупівлі продуктів харчування, та заключено договір з учасником. Але через місяць учасник розриває договір (так як не може постачати товар за такою низькою ціною). Ми можемо на момент проведення нових відкритих торгів, заключити прямий договір згідно абз. 3 підпункту 3 п.7 ст. 3 закону України "Про публічні закупівлі" (розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі про закупівл., який розірваний з вини такого учасника) ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 820/2020 (Щодо частини сьомої статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”) за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba065115-6629-4ef2-87ab-7b520c14c8b1&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
16.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області (далі - Управління) просить надати роз’яснення щодо порядку здійснення публічних закупівель (тендерів).
Згідно з додатком 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення Державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» Держрибагентство зобов’язано проводити тендери та закупівлі за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію.
Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України (далі - Держрибагентство), діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується, не є юридичною особою та має окремий код ЄДРПОУ.
У зв’язку з необхідністю придбання Управлінням бензину та дизельного палива за предметом закупівлі «Нафта і дистиляти» (ДК 021:2015 - 09130000-9) за процедурою відкриті торги та враховуючи вищевикладене, чи зобов’язано Управління проводити таку закупівлю через Державну установу «Професійні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 595/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06feb587-789a-464d-96ce-3f4f3567c288&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
15.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч.10 ст.3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Питання полягає в наступному, чи можна поділити предмет закупівлі на частини у зв`язку з непередбачуваними обставинами, та розлядати як окремий предмет договору, але не з метою уникнення процедури відкритих торгів?
Приклад: на початку року було проведено закупівлю електричної енергії по лімітам споживання минулого року на 476335,80 грн., обсяг якої складав 196023 кВт/год, після чого у зв’язку з подорожчанням на ринку додатковою угодою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» ціну було піднято та обсяги зменшено до 180635, 529 кВт/год.
Згодом виявилось, що у зв'язку з холодною та затяжною зимою, роботою системи вентиляції яка вмикалась у зв’язку з цими подіями вперше з моменту її встановлення, споживання електричної енергії суттєво зросло і річна потреба зрослак. Також слід зазначити, що з 01.01.2021 по 31. 01.221 заклад користувався послугами з постачання електричної енергії «постачальника останньої надії» вартість яких склала 97 174,75 грн. В зв’язку з чим заклад був вимушений просити додаткові кошти у розмірі 240 тис, з яких 97 174, 75 було сплачено «постачальнику останньої надії» .
Виникає питання - яку процедуру закупівлі ми маємо провести на залишок у 142825.25 грн.? Та чи можна провести закупівлю з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 31.03.2021., як закупівлю необхідну для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів,епідемії та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2 на території України?
Але слід зазначити, що відповідно до статті 2 Бюджетного Кодексу України. пункту 12 даної статті, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. А заклади охорони здоров’я головним чином мають статус одержувача бюджетних коштів. Це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, про що вказано в пункті 38 цієї ж статті, такм суб'єктом і є Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" та нажаль більшість лікарняних закладів закладів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 №3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
15.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради (далі – Замовник) звертається за роз’ясненням щодо наступного питання.
Замовник при проведенні закупівель керується ЗУ "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі – Закон). Відповідно до частини 3 статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Виходячи з положень Закону України "Про електронні довірчі послуги", у тендерній документації Замовника визначено, що пропозиція учасника в цілому повинна бути скріплена, шляхом накладення на неї кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі (окрім учасників-нерезидентів). Під час перевірки КЕП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Також Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 р. № 193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" (зі змінами від 17.03.2021 № 227) установлено,що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають вимогам до удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, і до надання електронних довірчих послуг, пов’язаних з їх створенням, перевіркою, підтвердженням та зберіганням, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
Під час здійснення закупівель учасники – юридичні особи використовують удосконалені електронні підписи, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів: "Тип підпису: Удосконалений; Сертифікат: Кваліфікований".
Які дії повинен здійснити Замовник за таких обставин? Чи має він право відхилити такого учасника, якщо у протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису зазначено: "Тип підпису: Удосконалений" замість: "Тип підпису: Кваліфікований".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах № 671/2020 і №1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
12.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Сторони підписання рамкової угоди, яка укладається ЦЗО в інтересах замовника;
Сторони підписання договору закупівлі за рамковою угодою, яка укладається ЦЗО в інтересах замовника;
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону укладення рамкових угод здійснюється за результатами проведення відкритих торгів з урахуванням вимог цієї статті.
Водночас, виходячи зі змісту частини четвертої статті 15 Закону, у разі проведення закупівлі за рамковою угодою централізованою закупівельною організацією рамкова угода укладається цією централізованою закупівельною організацією, усіма замовниками, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою, а також усіма учасниками-переможцями.
Поряд з цим, відповідно до частини 7 статті 15 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю відповідних товарів і послуг виключно з тими учасниками, з якими укладено рамкову угоду. Укладення договору про закупівлю за рамковою угодою здійснюється за результатами проведення відбору або конкурентного відбору.
Водночас особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення відповідно до Закону встановлює «Порядок укладання і виконання рамкових угод» (далі – Порядок), затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами).
Так, відповідно до пункту 1 розділу 7 Порядку замовник, у тому числі замовник, в інтересах якого проводилася закупівля ЦЗО, укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем відбору або конкурентного відбору, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 10 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за рамковою угодою.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуто тему: “Рамкові угоди”, за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|