|
|
03.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) не визначено розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону при проведені процедури відкритих торгів.
Однак, відповідно до п. 6.4 Порядку здійснення допорогових закупівель, який затверджено наказом ДП «Зовнішторгвидав України» вiд 13.04.2016 №35, крок аукціону, який зазначається у гривнях і вираховується як відсоткове відношення до очікуваної вартості Закупівлі, має знаходитись у діапазоні від 0,5% до 3% від очікуваної вартості закупівлі.
Крім того, стаття «Як працює модуль «Аукціон»» на сайті http://infobox.prozorro.org, також містить рекомендовані межі мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону, а саме 0,5-3% від бюджету.
Проте, досвід проведення закупівель за процедурою відкритих торгів з очікуваною вартістю понад 20-30 млн. грн. виявив значне звуження конкурентного середовища та унеможливлення для Учасників знижувати ціну їх тендерних пропозицій під час аукціону у разі визначення мінімального кроку пониження ціни у розмірі 0,5 відсотка або більше від очікуваної вартості закупівлі у зв’язку із занадто великим кроком пониження ціни.
Виходячи з вищезазначеного, прошу надати роз’яснення чи має право Замовник не порушуючи вимог Закону визначати розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону нижчим за 0,5% від очікуваної вартості закупівлі при проведені процедури відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з абзацом четвертим статті 29 Закону учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.
Поряд з цим, Закон не встановлює мінімальний та максимальний кроки пониження ціни.
При цьому згідно з пунктом 2 Наказу 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов’язкові поля, передбачені системою.
Так, згідно з частиною другою статті 29 Закону в оголошенні про проведення процедури закупівель обов’язково зазначаються відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|
|
|
10.11.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) замовник у тендерній документації зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ, ВИЗНАЧЕНИХ У ЧАСТИНАХ ПЕРШІЙ І ДРУГІЙ ЦІЄЇ СТАТТІ, НАДАЄТЬСЯ В ДОВІЛЬНІЙ ФОРМІ. При цьому Законом не передбачено необхідність подання вказаної інформації у вигляді окремого файла з документом, що містить таку інформацію. Так само Законом не передбачено можливості (права) замовника визначати спосіб та форму подання учасником вказаної інформації у складі пропозиції зокрема у вигляді довідок, листів, декларацій, тощо.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, ДЕ ЗАЗНАЧАЄТЬСЯ інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), ІНФОРМАЦІЯ ВІД УЧАСНИКА ПРО ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, ВИМОГАМ, ВИЗНАЧЕНИМ У СТАТТІ 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Під час подання тендерної пропозиції через будь-який авторизований електронний майданчик учасник обов’язково зазначає інформацію (підтвердження) про відсутність підстав для відмови в участі у торгах(стаття 17 Закону) шляхом внесення до відповідного поля (чекбокса) електронної форми інформації (позначки) про підтвердження такої відповідності. Внесення такої інформації автоматично перевіряється системою (майданчиком) і без заповнення вказаного поля (чекбокса) система не дозволяє подати тендерну пропозицію.
Такий алгоритм ґрунтується на Стандартних сценаріях ручного тестування електронних майданчиків та порядок підготовки адаптованих сценаріїв. Рівень акредитації: четвертий, затверджених 6-го червня 2016 р. рішенням Комісії, створеної відповідно до «Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», затвердженого Постановою КМУ від 24 лютого 2016 року №166 (http://me.gov.ua/Documents/Download?id=f5a3e1e3-8eb4-4a42-82f0-ac7379f38aaf)
Таким чином, учасник, подаючи тендерну пропозицію, фактично надає інформацію про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, шляхом заповнення відповідного поля електронної форми в системі закупівель (на авторизованому електронному майданчику).
У зв’язку з викладеним просимо надати консультацію з наступних питань.
1. Чи має право замовник визначати у тендерній документації спосіб та форму подання учасником інформації про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, зокрема у формі окремих документів - довідок, гарантійних листів, декларацій тощо, які повинні бути завантаженні в окремих файлах (файлі).
2. Чи вважатиметься, що учасник надав інформацію в довільній формі про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, якщо учасник зазначив інформацію про його відповідність вимогам, визначеним у статті 17 Закону, ЛИШЕ в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель шляхом внесення відмітки у відповідне поле (чекбокс) – згідно із частиною першою статті 25 Закону – без завантаження окремих документів (довідок, гарантійних листів, декларацій тощо) – за умови, що у тендерній документації замовником не визначено форму та спосіб подання такої інформації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону).
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність вимогам, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Водночас тендерні пропозиції подаються учасниками процедури закупівлі відповідно до вимог тендерної документації.
Разом з тим виходячи з норм Закону, фізична/юридична особа має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі, та/або подати скаргу до органу оскарження, що стосується тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо положень тендерної документації або прийнятих рішень, керуючись статтею 18 Закону.
Таким чином, якщо особа, яка має намір взяти участь у торгах, вважає положення тендерної документації такими, що суперечать законодавству, така особа може звертатись із пропозицією щодо внесення змін до тендерної документації до замовника або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження.
|
|
|
17.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! На наш тендер (UA-2017-01-15-000027-a) щодо закупівлі газу. Було поставлено запитання: "Відповідно до ТД учасник повинен мати ліцензію на постачання природного газу. Питання ліцензування господарської діяльності з постачання природного газу регулюється статтею 9 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 року № 329-VIII та статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII від 02.03.2015 в чинній редакції від 26.11.2016 року. Зокрема законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» скасовано такі види ліцензійної діяльності як - постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом. У частині 2 статті 8 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що у разі скасування ліцензування виду господарської діяльності орган ліцензування втрачає повноваження органу ліцензування, а ліцензії, видані на здійснення цього виду діяльності, вважаються недійсними. На сьогоднішній день постачальники природного газу мають два види ліцензій за регульованим та нерегульованим тарифом. Виходячи з норм законодавства викладених вище дані ліцензії не є дійсними, з чим згодна НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ. Так в листі № 5930/16.3.2/7-16 від 13.06.2016 опублікованому на своєму офіційному сайті 23.06.2016 НКРЕ КП посилаючись на Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» повідомляє, про те що на підставі статті 8 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» видані раніше ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом вважаються недійсними, а НКРЕКП позбавлена повноважень здійснювати ліцензування діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом. Враховуючи вищенаведене, чи буде допущений до оцінки учасник, який не має відповідної ліцензії щодо постачання природного газу?".
Прошу проконсультувати чи можимо ми допустити учасника без ліцензії на постачання газу до оцінки. Дякую. Чекатиму відповіді.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що інформація щодо закупівлі природного газу міститься у листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
При цьому відповідно до пункту 3 Положення про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, основними завданнями зазначеної Національної комісії (НКРЕКП) є, зокрема державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів.
|
|
|
12.12.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
Просимо роз’яснити у який спосіб необхідно надати передбачені вище документи (через електронну систему закупівель чи у паперовому вигляді) у випадку якщо в тендерній документації відсутні будь-які вимоги щодо порядку їх надання?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
19.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добридень! Питання: Чи є Невідповідність одиниці виміру товару закупівлі в Пропозиціїї учасника до одиниці виміру товару закупівлі в Тендерній документаціїї Замовника привідом для відхилиння Пропозиція Учасника?
Детальний опис питання: Ми-Замовник. Товар закупівлі - моточовен в комплекті з трейлером. В нашій тендерній документації одиниця виміру - Комплект. У тендерній Пропозиціі Учасника - одиниця виміру - Штуки. При цьому товар розбивається Учасником на 3 позиції (1 шт. катер. 1 шт. мотор. 1 шт. трейлер) Така розбивка товару, який ми хочемо купити в комплекті за одним кодом ДК передбачає, що кожна окрема позиція товару буде класифікуватися за різними кодами ДК. Ми здогадуємося, що така Пропозиція Учасника не є правильною, оскільки не відповідає нашим вимогам в Тендерній Документації. Хотілося б знати, чи маємо ми право в цьому випадку відхилити (дискваліфікувати) Пропозицію цього Учасника? На яку частину якої статті Закона Украіни "Про публічні Закупівлі" ми повинні посилатися в цьому випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
Таким чином, визначення предмета закупівлі послуг здійснюється замовником у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
У свою чергу, ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Поряд з цим, статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників.
Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, у тому числі під час визначення предмету закупівлі та розроблення і затвердження тендерної документації, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
У свою чергу, гідно з частиною першою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону зокрема члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
|