|
11.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є правомірне відхилення тендерних пропозицій учасника, який у довідці про досвід виконання аналогічного договору зазначає одну установу (назва, договір (дата, номер)), а надає для підтвердження копію, лист-відгук по іншій організації. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь на подібні звернення містяться у запитах №№ 193/2016 та 587/2019, що розміщені на інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=4dd7cd84-3719-4883-b647-ae5c03cf48db та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=952e2c2b-6baf-471a-b1d7-07b076d47ab7&lang=uk-UA
|
|
24.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може Замовник повторно дискваліфікувати пропозицію Учасника з причин, що не були вказані у першому рішенні Замовника, щодо дискваліфікації пропозиції цього Учасника, якщо перше рішення Замовника про дискваліфікацію були успішно оскаржено Учасником в Антимонопольному комітеті України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
Згідно з частиною одинадцятою статті 29 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.
Поряд з цим частиною десятою статті 29 Закону встановлений строк для розгляду тендерних пропозицій.
Крім того рішення, що приймаються замовником оформлюється протоколом.
Отже, під час розгляду тендерних пропозицій замовник перевіряє тендерні пропозиції на відповідність всім вимогам тендерної документації та зазначає в своєму рішенні всі невідповідності тендерної пропозиції для її подальшого відхилення.
У свою чергу, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
|
|
04.06.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
03.05.06р. Замовником оголошено процедуру відкритих торгів.
18.05.2018р. Учасником подано пропозицію з документами відповідно до вимог ТД, в яку входили документи, які підтверджують повноваження посадової особи учасника на підпис тендерної пропозиції та договору про закупівлю в разі визнання переможцем(довідка про уповноважену особу, довіреність, протокол загальних зборів учасників та інші (умовно це громадяни «Іванов»)).
25.05.2018р. Учасника визнано переможцем та опубліковано повідомлення про намір укладення договору.
30.05.2018р. власником підприємства учасника змінено керівника на іншу особу (Умовно громадянин «Петров»). Тобто на особу, документи на право підпису тендерної пропозиція та найважливіше договору про закупівлю, по якій відсутні в складі тендерної пропозиції.
Питання: яким чином необхідно поступити, щоб укласти договір про закупівлю і не порушити норми закону, враховуючи те, що змінено посадову особу, яку уповноважено підписувати договір? Можливо надання новим керівником («Петровим») довіреності або наказу на підпис договору про закупівлю особі (Іванову), яку зазначено в документах тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 427/2018 від 08.05.2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd73f3c0-3b5f-42ae-860f-4bdce99bea52&lang=uk-UA
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Досить часто, при перерахунку ціни за одиницю товару (послуги), виходячи з остаточної пропозиції переможця, що вказана за результатами аукціону, така ціна містить більше ніж два знаки після коми. Тож, для коректного визначення ціни за одиницю товару (послуги), наразі договір з переможцем закупівлі укладається на суму, яка сформована за результатами аукціону, а після цього для коректного відображення ціни за одиницю (з двома знаками після коми) укладається додаткова угода на зменшену суму без зменшення обсягу закупівлі.
Враховуючи нову редакцію Закону в частині можливості “перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі”, чи може бути укладено договір за результатами закупівлі одразу на суму оновленої тендерної пропозиції/пропозиції переможця, що є меншою за ціну, сформовану за результатами електронного аукціону без зменшення обсягу закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Отже, замовник та переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі можуть укласти договір про закупівлю на суму, що є меншою ніж ціна тендерної пропозиції/пропозиції за результатами аукціону, без зменшення обсягів закупівлі у випадках визначених частиною четвертою статті 41 Закону.
|
|
10.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує гасіння пожеж, рятування людей, надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та інших видів небезпечних подій, що становлять загрозу життю або здоров’ю людей чи призводять до завдання матеріальних збитків.
Для виконання даних завдань пожежно-рятувальні підрозділи повинні бути забезпечені сучасним пожежно-рятувальним обладнанням та захисним бойовим одягом, які повинні відповідати нормативним документам та діючим стандартам України.
Так, на даний час Головне управління проводить процедуру закупівлі костюмів спеціальних захисних для пожежних, які безпосередньо беруть участь у гасінні пожеж та працюють у середовищі з високими температурами.
За цих умов не допустимо відхилення характеристик захисного одягу пожежного від нормативів та стандартів, так як це може загрожувати його життю та здоров’ю. До прийняття Закону України “Про публічні закупівлі” Головне управління керувалось Законом України “Про здійснення державних закупівель”, згідно з яким, під час проведення процедури відкритих торгів, була можливість вимагати від учасників подання ними зразків товару, як складової частини їхньої пропозиції конкурсних торгів. Замовник торгів у свою чергу самостійно або із залученням організацій відповідно до їх компетенції, перевіряв відповідність зразка умовам документації конкурсних торгів, нормативним документам та діючим стандартам. Невідповідність зразку товару або взагалі його ненадання являлось невідповідністю умовам документації конкурсних торгів. За результатами завершеної процедури закупівлі та укладеного договору приймання товару здійснювалось згідно вже розглянутого та затвердженого зразка, отриманого разом з документами пропозиції конкурсних торгів учасника. Даний варіант закупівлі для замовника був певною гарантією того, що якість та характеристики фактично поставленого товару повністю відповідають тим, які замовник встановив у документації конкурсних торгів.
Враховуючи практику проведення закупівель згідно Закону України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон), де різні замовники передбачають надання зразків, але учасники взагалі не надають зразків товару, посилаючись на те, що тендерна пропозиція подається виключно в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Згідно рішень постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 7710-р/пк-пз від 31.07.2018 та № 6711-р/пк-пз від 06.07.2018, зразки товару не є складовою пропозиції учасника у розумінні Закону, отже невідповідність наданих наведених вище зразків чи їх ненадання не може бути підставою для відхилення пропозиції учасника відповідно до вимог статті 30 Закону.
Таким чином, після укладання договору учасник може постачати товар, що повністю або частково не відповідає вимогам замовника, а враховуючи те, що договір вже укладено і процедура закупівлі завершена, замовник вже не має можливості відхилити пропозицію переможця торгів та провести розгляд пропозиції іншого учасника. В даному випадку замовник зобов’язаний прийняти товар, а невідповідність поставленої продукції можливо довести лише в судовому порядку.
Враховуючи викладене, а також те, що дія Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” не поширюється для Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, просимо надати роз’яснення стосовно того, на якому етапі проведення процедури відкритих торгів замовник має право розглядати зразки товару, на їх відповідність вимогам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 28.03.2017 № 440/2017 та від 03.05.2017 № 560/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b651f05-915b-4766-9ecb-16b63c3b04c6&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=91c8ccd2-13ca-4593-a3ff-8f769a6327b0&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
|