|
07.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Запитання стосовно ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме:
1. Як правильно планувати закупівлі, складати річний план та здійснювати
закупівлі якщо декілька предметів закупівлі входять до одного класу
(ХХХХ0000-Y) згідно з єдиним закупівельним словником. Наприклад: потрібно
закупити папір а4 на суму 130000 грн, конверти на суму 48000 грн,
канцелярське приладдя на суму 120000 грн. Всі ці предмети закупівлі
підпадають під код ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та
приладдя різне". Загальна сумма складає 298000 грн. Як в даному випадку
складати річний план та вібрати тип закупівлі та провести її? Чи можливе
скласти три окремих річних плану та провести по кожному з ним окрему
процедуру закупівлі, а саме відкриті торги для кожного, адже загальну сума
по цьому класу перевищує встановлені ЗУ "Про публічні закупівлі" пороги и
ми повинні застосовувати процедуру відкритих торгів? Чи потрібно
здійснювати закупівлю одним лотом за одним єдиним річним планом або
багатолотову закупівлю заодним річним планом?
2. В новій редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" стосовно строків для
спрощених закупівель зазначено наступне: оголошення про проведення
спрозеної закупівлі та проект договору про закупівлю публікуються не
пізніше ніж за 6 р.дн. до кінцевого строку подання пропозицій; період
уточнення інформації учасниками спрощеної закупівлі не менше 3 р.дн.;
кінцевий строк подання пропозицій не менше 5 р.дн. Сума днів періоду
уточнення та строку подання пропозицій складає 8 р.дн. Чи я правильно
розуміє, що строк між оприлюдненням оголошення та кінцем подання пропозицій
мінімум буде складати 8 р.дн.? Чи ці 3 р.дн. включаются до складу 5 та 6
р.дн.? Я правильно визначити загальний строк між датою оприлюднення
оголошення та кінцевою датою подання пропозицій?
3. У поточній редакції ЗУ " Про публічні закупівлі" у абз. 11 ч. 1 ст. 10
зазначено, що звіт про укладені договори оприлюднюється протягом одного дня
з дня укладення договору. У новій редакції Закону від 19.04.2020 такого
немає. Чи я правильно розумію, що з моменту вступу нової редакції Закону
звіт про укладені договори не потрібно оприлюлюднювати?
4. Через який термін після закінчення спрощеної закупівлі можна укладати
договір про закупівлю? В новій редакції Закону визначено, що договір мусить
бути укладений не пізніше ніж через 20 к.дн. з дня прийняття рішення про
намір укласти договір. На відміну від процедури відкритих торгів, де
визначено, що договір не може бути укладений раніше ніж через 10 днів з дня
оприлюднення наміру про укладення договору та не пізніше ніж через 20 днів.
Щодо спрощеної закупівлі терміну стосовно "не раніше 10 днів" не встановлено.
5. Чи мусить учасник/переможець спрощеної закупівлі підтверджувати
відсутність підстав передбачених статтею 17 нової редакції ЗУ "Про публічні
закупівлі"?
6.Чи мусить замовник при проведенні спрощеної закупіалі враховувати
підстави визначенні в статті 17 Закону при розгляді ТП учасників та
визначенні переможця?
7. В мене є декілька предметів закупівлі, які входять до одного
класу (ХХХХ0000-Y) згідно з єдиним закупівельним словником (ЄЗС). Мені
потрібно закупити: 1) оплата послуг с перезарядки картриджів; 2)
техобслуговування і ремонт маркувальної машини. Ці дві закупівлі підпадають
до коду ДК 021:2015 - 50310000-1. Загальна сума за цими закупівлями складає
110 000 грн., з них 100 000 грн на перезарядку картриджів та 10 000 грн на
техобслуговування маркувальної машини. Якщо відштовхуватися від загальної
суми, то ми мусимо проводити спрощену закупівлю. Але техобслуговування
здійснює тільки Укрпошта, тому потрібно проводити переговори. Як потрібно
опублікувати річний план закупівель та провести закупівлі, якщо один з
лотів з одного класу за ЄЗС підпадає під переговорну процедуру закупівлі
(техобслуговування маркувальної машини), а інший під спрощену закупівлю
(перезарядка картриджів)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 нової редакції Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Сфера застосування нової редакції Закону визначена статтею 3 нової редакції Закону.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 нової редакції Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 нової редакції Закону.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
При цьому відповідно до частини десятої статті 3 нової редакції Закону Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Щодо питання 3
Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Щодо питань 2, 4-7
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
07.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до норми ст.11 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Питання щодо пункту 1 зазначеної статті. Покладення на працівників зі штатної чисельності функцій УО, як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.
Відповідно до ст.105 КЗпП "оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника" - працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
В розумінні закону, додаткова робота (виконання функцій УО), відповідає професії "Фахівець з публічних закупівель - 2419.2 за ДК 003:2010 Класифікатор професій". Тобто якщо ми покладаємо функції УО на працівника за іншою професією (бухгалтер, юрист), то слідуючи нормі КЗпП це має оформлюватись суміщенням (оскільки професії Фахівець з публічних закупівель і Бухгалтер/юрист різні за Класифікатором професій).Тобто роботодавець має ввести на підприємстві окрему посаду Фахівця з публічних закупівель і оформити суміщення професій (посад)?
Або ж можемо до повноважень бухгалтера або юриста прописати повноваження Фахівця з публічних закупівель і тоді розпорядчим рішенням керівника (наказом) покласти функції УО на бухгалтера чи юриста з такими розширеними повноваженням?
На скільки коректним є прописати до повноважень Бухгалтера/юриста повноваження, що відповідають іншій професії - Фахівець з публічних закупівель?
За якої умови виникає факт суміщення професій(посад), у разі, якщо такі посади передбачені на підприємстві чи відповідно до ДК 003:2010 Класифікатору професій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
07.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можливо пiдписання договору iз переможцем тендеру, якщо переможець маэ Борг перед замовником за iншим договором (за договором оренди)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F42560-06
|
|
07.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Дякую за відповідь, однак питання стосувалось не пошиирення дії Закону, а застосування положень частини п’ятої Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення від 19.09.2019 № 114-ІХ до процедур, які були розпочаті відповідно до внутрішного порядку товариства до введення в дію Закону та не завершені укладеним договором на момент вступу в дію цього Закону.
Чи має право товариство завершити такі процедури в порядку встановленому внутрішніми актами товариства керуючись Перехідними положеннями Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь, зазначена у запиті 478/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62b71eef-db8d-47a4-ac2a-c6a64d3419de&lang=uk-UA є вичерпною.
Разом з тим, пункт 5 Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ застосовується до процедур закупівель товарів, робіт і послуг, розпочатих відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” № 922.
|
|
06.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до Закону, у разі застосування переговорної процедури закупівлі, замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, зокрема що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Разом з тим, на теперішній час в країні введені обмеження щодо надзвичайного стану викликаного пандемією COVID-19. У зв’язку із зазначеним учасники процедури закупівлі, яких запрошено на переговори та які повинні надати на переговори документальне підтвердження про відсутність підстав для відмови йому в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17, не мають можливості отримати своєчасно відповідні довідки, зокрема довідку про відсутність не знятої чи не погашеної у встановленому порядку судимості за злочини, вчинені з корисливих мотивів, виданої уповноваженим органом, що в свою чергу значно затягує проведення процедури закупівлі відповідно до Закону.
Прошу надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорів із учасниками процедури закупівлі (для застосування переговорної процедури), у разі наявності недоліків у поданих учасником документах. При цьому під час переговорів доводити учаснику зауваження у поданих документах та надавати йому можливість усунути такі недоліки, а рішення про намір укласти договір приймати тільки після усунення учасником таких документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Водночас частинами третьою та четвертою статті 39 нової редакції Закону визначено, що замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Таким чином, нова редакція Закону не містить обмежень стосовно форми, способу та строків проведення переговорів з учасником (учасниками) у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 5 Закону.
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|