|
28.07.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Законом №1530 –ІХ внесено зміни до ст.40, так п.8 ч.6 викладено у новій редакції, що не містить сенсового та логічного зв’язку між словосполученням «обгрунтування застосування переговорної процедури закупівлі» та словосполученням «експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі», навіть не вказано будь-який знак пунктуації або сполучник. Не зрозуміло, що мав на увазі законодавець, викладаючи вимоги п.8 ч.6 ст.40.Можливо треба завантажити будь-які або усі документи, що мають ознаки експертних, технічних, нормативних та ін.документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної закупівлі, або щодо деяких підстав застосування переговорної закупівлі достатньо надати посилання на документи, що вже містяться у ЕСЗ Також в Законі не визначені перелік та терміни технічних, експертних, нормативних та інш.документів, їх зміст та порядок завантаження до повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
У Листі від 03.10.2020 №3304-04/60124 Мінекономіки (далі-Лист), що замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. У Додатку 1 Листа зазначено, що обґрунтування застосування переговорної закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
ДАСУ проводить моніторинги та посилається на те, що виключено у п.8 ч.6 ст.40 Закону слова «з посиланням на», робить висновки- повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити саме документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної закупівлі.
Щодо підстави переговорної закупівлі п.1 ч.2 ст.40 Закону - що саме може бути такими експертними, нормативними, технічними та інш. документами? чому ДАСУ вважає порушенням зазначення в обгрунтуванні інформації про звіти про результати процедур закупівель,які автоматично формуються ЕСЗ, наявні в системі за посиланням на номери торгів. Згідно п.3. Порядку від 11.06.2020 № 1082 В будь-якому випадку у разі якщо інформація, розміщена в ЕСЗ шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення ел.полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення ел.полів. Тобто лише та інформація, що автоматично попадає у документи, які складені шляхом заповнення ел.полів, є автентичною. З наведеного вбачається, що на виконання Закону, що діє з 26.06.2021 р. адміністратор системи має допрацювати документи, що автоматично заповнюються в ЕСЗ з ел.полів.
Повідомлення про намір укласти договір – цей документ автоматично формує ЕСЗ, до нього не має можливості дозавантажувати документи,вони не є складовою повідомлення.
Приклади моніторингів - UA-2021-07-09-005700-c, UA-2021-07-07-001721-b
вимоги Закону не виключають можливість наявності посилання в обгрунтуванні на документи -звітів про результати проведення процедур закупівель, не визначається форма обгрунтування та його зміст. Чи може замовник користуватись Листом при проведенні переговорних закупівель за п.1 ч.2 ст.40 Закону? Чи достатньо цього на виконання п.8 ч.6 ст.40 Закону?
питання до обгрунтування переговорних закупівель за абз. 4 та 6 п.2 ч.2 ст.40 Закону-чи достатньо посилання на Постанову КМУ, яким визначено постачальника останньої надії, відповідну інформацію з сайта АМКУ на перелік природних монополій?
Крім того, виникає складність з отриманням замовниками копій ДСТУ, ТУ – у багатьох випадках це отримання дозволу на копіювання таких стандартів, або навіть їх придбання. Як надавати саме документи, що вимагає ДАСУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до пункту 8 частини шостої статті 40 Закону.
Так, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі у вигляді експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому замовник самостійно визначає та завантажує в електронній системі закупівель експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим, оскільки переговори проводяться замовником з учасником/учасниками поза електронною системою закупівель, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю є початковим документом у разі застосування переговорної процедури закупівлі та заповнюється в електронній системі закупівель саме замовником.
Принагідно інформуємо, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі з умови, визначеної пунктом 1 частини другої статті 40 Закону обгрунтуванням такої процедури закупівлі можуть бути звіти про результати проведення закупівель (відкритих торгів) у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Крім того зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті.
.
|
|
28.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Всі подробиці питання викладені у листі (додається).
Питання нагальне та перебуває на контролі у Прем'єр-міністра та Президента.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 розміщено листи від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”.
|
|
28.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Спортивна студентська спілка України (далі – Спілка) є всеукраїнською громадською організацією, що діє на підставі Статуту та відповідно до Статті 211 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» представляє Україну у відповідних міжнародних спортивних організаціях, на Всесвітніх універсіадах, інших міжнародних спортивних змаганнях серед студентів, може організовувати та проводити на території України всеукраїнські та міжнародні заходи серед студентів з видів спорту спільно з відповідними спортивними федераціями.
Спілка співпрацює з Міністерством освіти і науки України на підставі до Договору про співпрацю від 20 листопада 2020 року № 1 та відповідно до підпункту 7 пункту 3 «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фізичної і спортивної підготовки учнівської та студентської молоді», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2013 р. № 866, є одержувачем бюджетних коштів на виконання нею фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів державного та міжнародного рівнів серед студентів і забезпечення підготовки і участі студентських збірних команд у літніх (зимових) Всесвітніх універсіадах, чемпіонатах світу та Європи, інших міжнародних заходах серед студентської молоді.
Фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи загальнодержавного рівня серед студентів, що проводяться Спілкою з фізичного виховання та спорту, забезпечення участі студентських національних збірних команд у міжнародний змаганнях серед студентів щорічно включаються до Календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів Спілки (далі – Календарні плани Спілки).
Календарні плани Спілки на рік в обов’язковому порядку включаються до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України відповідного року, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України.
Оскільки Спілка належить до замовників, визначених пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», під час організації та проведення заходів Спілки здійснюється закупівля товарів та послуг з урахуванням вимог даного Закону.
З огляду на вищевикладене, та з метою попередження порушень законодавства в сфері публічних закупівель просимо надати роз’яснення чи підпадає Спілка під дію пункту 9 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині здійснення закупівлі послуг, необхідних для проведення заходів з фізичної культури і спорту, та чи має право Спілка здійснювати закупівлю послуг в сумі до 200,0 тис. грн. без застосування порядку проведення спрощених закупівель для фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів державного та міжнародного рівнів серед студентів і забезпечення підготовки і участі студентських збірних команд у літніх (зимових) Всесвітніх універсіадах, чемпіонатах світу та Європи, інших міжнародних заходах серед студентської молоді.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2785/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa4f0ec2-5456-449e-979f-634acbf277dd&lang=uk-UA
|
|
28.07.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відділом та ВАТ "КіровоградГАЗ", підписано договір на виконання робіт по обслуговуванню та технічному нагляду газового обладнання на об'єкті (школі). Використовувалась "Закупівля без використання електронної системи", сума договору 33000 грн. Роботи виконувались згідно замовлення. З'явилась потреба у додаткових постугах по даному Договору, які не включено до Договору, Чи можна додатковою угодою додати до договору замовлення та його вартість? Договір додається
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України.
|
|
28.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у документі №3304-04/20327-06 від 02.04.2021 надало чітке роз’яснення, що перелік нецінових критеріїв оцінки який наведений в пункті 3 частини3 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон) не є вичерпним, що дає право Замовникам застосовувати критерії оцінки, визначені Замовником самостійно на підставі особистих потреб, а не тільки перелічені частиною третьою статті 29 Закону.
Управління освіти має закупити на наступний 2022 рік продукти харчування виключно натуральні, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» ( частина 47 Порядку), а також спільних наказів МОН України та МОЗ України від 17.04.2006 р. № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» ( пункт 4.7.Інструкції).
Натуральні продукти по визначенню мають короткий строк зберігання. Тому Управління вимушене вимагати від Постачальників поставку продуктів до комори кожного окремого закладу освіти з терміном придатності не менше ніж 90% від загального терміну зберігання. Поставити до всіх закладів освіти Управління продукти одночасно Постачальник не зможе. На це потрібен час, іноді досить тривалий, в зв’язку із значною відстанню від Виробника до Замовника. При цьому деякі продукти ( наприклад, молочні) мають загальний термін зберігання, який вимірюється в годинах ( натуральне молоко – 72 години). Таким чином, щоб дотриматись вимоги доставки продукту з терміном придатності не менше ніж 90% від загального терміну зберігання, з моменту виготовлення такого молока на заводі ( сходу з конвеєра) до моменту вивантаження його в коморі закладу освіти має пройти не більше 7 годин. Тому Управління освіти зацікавлено, щоб потужність з виробництва молочних продуктів була якомога ближче до Управління, щоб отримати свіжий продукт з терміном придатності не менше ніж 90% від загального терміну зберігання.
Виходячи з наведеної потреби, Управління має намір використати неціновий критерій, який дасть впевненість в тому , що всі вказані вимоги будуть виконані. Таким критерієм може бути відстань від потужностей з виробництва продукту до Замовника, а саме:
1. Ціна-70%;
2. Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника -30%;
• Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника менше 20 км - 30%;
• Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника від 20 км до 40 км - 20%;
• Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника від 40 км до 60 км - 10%;
• Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника більше 60 км - 0%;
Такі нецінові критерії складено Управлінням на основі прикладу № 1, наведеному у документі №3304-04/20327-06 від 02.04.2021 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «1. Послуги їдалень (послуги з забезпечення донорів харчуванням (обідом) ДК 021:2015: 55510000-8».
Просимо надати роз’яснення:
1. Чи правомірно використовувати в якості нецінового критерію критерій «Відстань від потужності з виробництва продукту до Замовника» при закупівлі молочних продуктів для харчуваня дітей у закладах освіти?
2. Чи не суперечить такий критерій вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 1011/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2eee5e3b-ddaa-4b16-9de3-bc8dbbb10c3b&lang=uk-UA
|