|
04.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку розробленням проектної документації стадій «Техніко-економічне обґрунтування» та «Проект» по об’єкту нового будівництва замовником якої є комунальна установа, що фінансується з обласного бюджету, виникла необхідність у розробці детального плану території. В наявності державний акт на постійне користування земельною ділянкою, на яку розробляється містобудівна документація.
Відповідно до п. 4 ст. 10 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування для розроблення плану зонування, детального плану території крім коштів державного та місцевих бюджетів можуть залучатися кошти з інших джерел, не заборонених законом, за умови виконання функцій замовника відповідним органом місцевого самоврядування.
Рішенням міської ради, яка є власником земельної ділянки, замовником детального плану території визначено виконком цієї міської ради.
П. 4 рішення встановлено, що комунальна установа має визначити ліцензовану проектну організацію – розробника детального плану території для укладення відповідної угоди.
Відповідно до пп. 9 п. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:
органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;
наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Виконкомом міської ради запропоновано укласти 3-сторонній договір, згідно з яким замовник - виконком міської ради, платник – комунальна установа, виконавця на теперішній час не визначено.
Загальна кошторисна вартість робіт з виконання детального плану території, за результатами проведеного моніторингу, очікувано складає 375 тис. грн.
Питання: яким чином здійснюється укладення договору з огляду на ЗУ «Про публічні закупівлі»? Чи можливо укласти 3-сторонній договір між виконкомом, виконавцем та платником – комунальною установою, що фінансується з обласного бюджету?
Чи має право комунальна установа проводити відкриті торги, якщо юридично не є замовником, відповідно до рішення міської ради, ЗУ «Про містобудівну діяльність» та запропонованого проекту договору?
Як визначити предмет договору – роботи чи послуги? Розроблення ДПТ не включене до кошторису проекту будівництва, необхідність у ньому виявлено після укладення договору на проектування.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1, 2
Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 477/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=68bbb7fd-5576-4c9c-8f88-a5c3c5a4efd5&lang=uk-UA
Щодо питання 3
Зазначаємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 248/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4553aa63-9b2e-4ff4-af8b-9651fb79c710&lang=uk-UA
|
|
04.07.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна проводити процедуру відкритих торгів по очікуваній вартості в липні місяці поточного року? Гроші на закупівлю заплановані, але на даний момент на рахунках відсутні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування та передумов проведення процедур закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06
|
|
04.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати розяснення, чи правомірні дії Учасника.
На вимогу Тендерної документації для підтвердження кваліфікації необхідно було надати довідку про наявність приладів та повірки цих приладів. На момент подання пропозиції прилади проходили щорічну повірку, тому надати діючу повірку небуло можливості, однак Учасник надав гарантійний лист, що всі прилади, які використовуються для надання послуги будуть проходити повірку. Коли Замовник розглядав документи Учасника (кваліфікація) Учасник надав лист пояснення та повірки приладів. Чи правомірні дії Учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником в тендерній документації встановлюється вимога щодо наявності документально підтвердженої інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям, то учасникам процедури закупівлі необхідно надавати тендерні пропозиції відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з статтею 30 Закону, зокрема, якщо учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника.
Разом з тим звертаємо увагу, що будь-яка фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі (стаття 23 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 7-1 цього Закону, або за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
Водночас зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб”єктів у конкретних випадках.
|
|
04.07.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У зв'язку з набранням чиності наказу Мінекономрозвитку від 07.05.2019 №790 "Про внесення змін до Поорядку визначення предмета закупівлі", зокрема, внесено зміни до Порядку в частині визначення предмета закупівлі медичних виробів, виникло наступне питання. Всі медичні вироби, які відносяться до НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" повинні відноситись до коду ЄЗС ДК021:2015 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні ? І не можно відности до інших кодів класифікатора ЄЗС ДК021:2015? Наприклад "скло предметне" - 33790000-4: Скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення; а тепер його потрібно віднести тільки до коду 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні, так як відповідно до НК 024:2019 це медичний виріб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок (зі змінами)).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку, який установлює спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, зокрема за показником четвертої цифри основного словника.
Згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу ІІ Порядку під час здійснення закупівлі медичних виробів предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року N 159. У разі якщо предмет закупівлі медичних виробів містить два і більше медичних виробів, замовником у дужках зазначаються код та назва кожного медичного виробу.
Отже, замовник, дотримуючись норм Закону та Порядку, самостійно визначає предмет закупівлі медичних виробів за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року N 159.
При цьому замовникові слід урахувувати, що визначальним класифікатором є ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, за яким визначається показник четвертої цифри, тоді як НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" є додатковим.
Водночас інформуємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F25032-06 розміщено лист від 14.06.2019 № 3301-04/25032-06 "Щодо закупівлі медичних виробів".
|
|
04.07.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Проводяться поточні роботи з ремонтних робіт різних вулиць села,, що не перевищують 200 тис. кожен, по ДК України 021:2015 код один,чи не буде порушенням укласти прямі договора та проводити звіти про укладені договора?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Так, порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від від 17.03.2016 № 454 (зі змінами).
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06, розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” та від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”.
Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
|