|
|
12.07.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємством було проведено двічі відкриті торги (мультилотові), ті лоти, аукціон по яких двічі не відбувся (у зв*язку з відсутністю достатньої кількості учасників) планується закуповувати шляхом проведення переговорної процедури (згідно п.4.ч.2.ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі").
У результаті проведеної переговорної процедури виникають такі питання:
1. Чи може замовник провести переговорну процедуру на меншу кількість товару від зазначеної у лотах двох відкритих торгів, які не відбулися? (оскільки на початку року на момент проведення відкритих торгів та переговорної процедури потреба змінилась).
2.Чи може замовник на один лот провести дві переговорні процедури закупівлі (таким чином, щоб частину від загальної кількості товару по лоту, що не відбувся, придбати у одного постачальника, а іншу частину товару - у іншого?).
3.Чи може сума договору, укладеного в рамках переговорної процедури, бути більшою за очікувану вартість по лоту у попередніх двох відкритих торгах, які не відбулись?
Просимо надати вичерпну відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що схожі за змістом питання було розглянуто в запитах № 35/2016 та № 156/2017, розміщених на інформаційному ресурсі відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
У свою чергу, питання здійснення переговорної процедури закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами) розглянуто в запиті 418/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0cb899f8-4839-4461-abe6-f7c9111ba3ae&lang=uk-UA
|
|
|
18.05.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Надайте роз'яснення по наступному питанню: за результатами тендеру було укладено договір, в результаті виконання договору відбулися зміни, про що замовник розміщує повідомлення про внесення змін до договору відповідно до статті 10 закону "Про публічні закупівлі", коли вносимо відповідне повідомлення, система потребує завантаження документа змін, проте що це за документ не відомо, так як немає жодних роз'яснень, а також обов'язку відповідно до законодавства завантажувати подібні документи. Яким чином бути Замовнику?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система), шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою.
Поряд з цим інформуємо, що питання оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та реалізації в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель розглянуто в листах від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
28.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!25.01.2017 року було укладено договір на закупівлю природного газу. Ціна після аукціону 7499,99 грн. з ПДВ/1000 куб.м. Замовник, ще не встиг жодного разу скористатись даною пропозицією, як полетіли додаткові угоди. 27.02.2017р. було надіслано три додаткові угоди на зміну ціни в межах 10% кожна, та ще прописали, що додаткова угода набирає чинності з 01.02.2017року. Хоча в Договорі є пункт, де зазначено, що додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення. Замовник відмовляється підписувати її 01.02.2017р., та пропонує підписати одну додаткову угоду 27.02.2017р., та просить у Постачальника, щоб той надав рахунок за спожитий газ до 27.02.2017р. по ціні зазначеній у договорі(7499,99 грн.з ПДВ.), а решту виставив по ціні, визначеній у додатковій угоді. Постачальник відмовляється, та виставляє рахунок за спожитий газ у лютому з ціною більшою на 30% відсотків (бо надав три додаткові угоди), в іншому випадку погрожує припинити газопостачання. Як нам діяти в даному випадку, адже газом опалюються дитячі садки, і якщо доведеться йти в суд, яким чином забезпечити опалення в садочках, оскільки опалювальний період, ще не закінчився???Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
10.01.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
За приписами ч.3 ст. 131-2 Конституції України (в редакції Закону N 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з пп. 11 п. 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (в редакції Закону N 1401) представництво в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01. 01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.
В цьому контексті хочу зазначити таке.
Фонд соціального страхування України, відповідно до п. 9 ч. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" може бути замовником, якщо вартість закупівлі послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, як це передбачено абз.1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Разом з цим, за абз.1 ч.4 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі–Закон №1105-XIV) кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. За п.2 ч. 2 ст. 11 Закону №1105-XIV кошти Фонду використовуються на, зокрема: фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду.
В процесі діяльності Фонду та його робочих органів можуть виникати судові спори, в яких необхідно здійснювати представництво Фонду соціального страхування України у Верховному Суді та судах касаційної інстанції, у судах апеляційної інстанції. Тобто, таке представництво можливе виключно адвокатами.
Разом з цим, Фонд соціального страхування України, очевидно, не може запланувати кількість судових спорів, кількість судових засідань у вказаних судах та кількість усіх процесуальних дій, які необхідно вчинити адвокатом за для забезпечення належно судового представництва Фонду.
Отже, питання, в контексті уповноваженого органу у сфері публічних закупівель:
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України проводити процедуру закупівлі послуг адвоката з надання правової допомоги по представництву Фонду у Верховному Суді та судах касаційної інстанції, у судах апеляційної інстанції, якщо такі послуги перевищуватимуть 200 тисяч гривень сумарно по декільком справам, що можуть розглядатись у судах?
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України планувати закупівлю таких послуг на весь 2018 рік за кожною окремою судовою справою чи за всіма наявними справами, що можуть розглядатись у суді?
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі", якщо вартість послуг адвоката по судовому представництву Фонду в кожній окремій справі(!) буде меншою ніж 200 тисяч гривень, а сумарна кількість судових справ та відповідна вартість послуг адвоката буде перевищувати 200 тисяч гривень?
- Чи може Фонд соціального страхування України укладати окремий договір про надання правової допомоги з одним і тим же адвокатом по представництву Фонду у судах в кожній окремій справі без застосування процедури встановленої Законом України "Про публічні закупівлі", якщо вартість послуг одного й того ж адвоката в кожній окремій справі буде менше ніж 200 тисяч гривень, а сумарна кількість договорів з один і тим же адвокатом у різних справах та вартість послуг адвоката перевищуватимете 200 тисяч гривень?
Завчасно вдячний за розширену відповідь фахівців!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Поряд з цим визначення поняття “послуги”, “роботи” та “товари” наведено відповідно в пунктах 17, 22 та 32 частини першої статті 1 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
22.10.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником у 2008 році був укладений ліцензійний договір на надання послуг без проведення відповідної процедури закупівлі (прямий договір), оскільки дія Тимчасового положення не поширювалась на випадки,
коли предметом закупівлі були послуги відповідно до ліцензійного договору.
Наразі є потреба здійснити додаткову закупівлю послуг в того самого постачальника.
Питання: Чи може замовник провести переговорну процедуру закупівлі із застосуванням пункту 5 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (потреба здійснити додаткову закупівлю) і укласти додаткову угоду до ліцензійного договору, укладеного у 2008 році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон набрав чинності з 19.02.2016 року та введений у дію для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання з 01.04.2016 року, а для всіх замовників з 01.08.2016 року.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток зокрема у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням (пункт 5 частини другої статті 35 Закону).
Водночас Закон не містить обмежень щодо застосування пункту 5 частини другої статті 35 Закону щодо товарів, робіт чи послуг, придбаних замовником до набрання чинності Закону.
При цьому питання застосування переговорної процедури закупівлі розглянуто в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|