|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може замовник використати ст.3 част. 7 при необхідності закупівлі додаткових аналогічних робіт, вартість яких становить 700 тис. (порогова планка для нас 5 млн.грн) не перевищує суму основного договору, а основний договір на капроботи становить 20 млн. грн. Чи невважається це як поділ предмета закупівлі на частини. Адже по коду сума буде 20,7 млн. грн. Тобто на 700 тис все ж таки необхідно проводити переговорну процедуру або розміщувати звіт про укладаня прямого договору!? Чи не буде застосування част. 7 ст. 3 вважатись контролюючими органами як порушення закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах 775/2020 та 1618/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=20d6efe0-7897-427f-b432-8aab91870ab9&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з пунктом 11 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ від 17.03.2016 № 454, визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення заходів і офіційних прийомів за участю зокрема Голови Верховної Ради України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного заходу чи офіційного прийому. Прошу дати відповідь, чи правомірним буде використання Замовником даної норми для визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення зазначеного заходу, із урахуванням нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі"? При нагоді інформую, що Управління справами Апарату Верховної Ради України не наділено правом офіційного тлумачення законів та наказів міністерств.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з вимогами частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Просимо роз’яснити випадок, якщо перерахунок ціни за результатами аукціону є меншим, ніж ціна, що зазначена в екранній формі системи (наприклад: екранна форма – 100 000,00 грн, перерахунок – 99 880,00 грн).
1) ціна договору має співпадати з екранною формою системи (100 тис. грн) чи має бути встановлена згідно перерахунку (99 880,00 грн)?
2) чи існуватиме можливість при оприлюдненні договору про закупівлю змінити власноруч «суму за договором» - на сьогодні ця сума не підлягає ручному коригуванню?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
30.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Звертаємо до Вас з приводу наступного:
Відповідно до нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю,зокрема оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію та проєкт договору про закупівлю.
Частина 2 статті 21 деталізує, що має містити оголошення про проведення відкритих торгів:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
4) очікувана вартість предмета закупівлі;
5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
7) умови оплати;
8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;
9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону;
11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях;
12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).
В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.
В той же час, електронна система закупівель та функціональні можливості майданчика не дає можливості оприлюднити вказану інформацію, що унеможливлює виконання вимог частини 8 статті 21 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме: (« мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції).
Просимо Вашого сприяння у вирішенні цього питання, враховуючи що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є Уповноваженим органом, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у мерах повноважень, визначених Законом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 2314/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=408bd026-30d9-4c17-9289-07e83fda1427&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
19.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Допоможіть будь ласка в одному питанні: Замовник, укладає договір, з надання послуги водовідведення на суму 89000 тис., чи зобов'язаний Замовник проводити спрощену закупівлю, якщо Виконавець є суб'єктом природних монополій, або Замовник має право згідно абз.3, п.п. 2, п. 7, ст. 3 Договір укладається без використання ектронної системи (звіт). Зазделегідь велике дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом четвертим пункту 2 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі відсутності конкуренції з технічних причин.
Отже, якщо роботи, товари чи послуги через будь-які обгрунтовані та підтверджені технічні причини, в тому числі встановлені законодавством, можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи, в такому разі замовник може здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом на підставі абзацу четвертого пункту 2 частини сьомої статті 3 Закону. При цьому такі рішення приймаються замовником самостійно.
Частиною сьомою статті 3 Закону передбачено, що у разі здійснення такої закупівлі замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Крім цього, відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|