|
|
24.05.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
відповідно до Наказу № 454 від 17.03.2016 року Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (зі змінами), предмет закупівлі у річному плані потрібно визначити згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та відповідно до показників четвертої цифри основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги.
Разом з тим, у Замовника виникла необхідність у закупівлі Оприскувача прицепного штангового ОПШ-24-21,6 (або еквівалент). Так як показник четвертої цифри в класифікаторі відсутній то даний предмет закупівлі необхідно здійснити відповідно до показників третьої цифри основного словника національного класифікатора за кодом класифікатора 16400000-9 Обприскувальні апарати для використання у сільському господарстві та рослинництві???
чи ж не буде це порушення в частині не правильного визначення предмета закупівлі з боку Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
28.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою максимального підвищення ефективності проведення закупівель ОК ВЕП «Держпром» звертається з наступним запитанням.
Замовник, який є платником ПДВ, формує очікувану вартість закупівель та оголошує їх відповідно з ПДВ. Яким чином можливо зберегти рівність учасників, якщо сума закупівлі оголошена з ПДВ, а участь у ній беруть учасники як платники так і неплатники ПДВ. В електронній системі всі пропозиції автоматично розглядаються як із ПДВ. Таким чином неплатник ПДВ має пільгу, оскільки його пропозиція є найнижчою і на аукціоні він завжди може зробити найнижчу ставку.
У випадку його перемоги ціна в системі зафіксована як з ПДВ, що фактично не відповідає поданій ціновій пропозиції у складі документів. Договір з таким учасником підписується на всю суму пропозиції без ПДВ. Таким чином, учасники-платники ПДВ є у гірших умовах під час аукціону, а замовник втрачає відповідну суму податкового кредиту.
Оскільки вищевикладене питання на сьогоднішній день не врегульоване, просимо надати роз’яснення щодо позиції та дій замовника при розгляді цінових пропозицій учасників закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником).
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону.
Отже, замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
|
|
|
25.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Користуючись нагодою, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.
ДП МА «Бориспіль», має необхідність здійснити закупівлю за переговорною процедурою на підставі абзацу 5 пункту 3 частини 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера.
За наявною інформацією в електронній системі закупівель не відображується при публікації повідомлення про намір укласти договір посилання на статтю 40 (досі відображується посилання на ст.35).
В цей же час, ДАСУ проводить моніторинги та встановлює порушення (приклад, UA-2020-04-23-001347-b).
Просимо повідомити яким чином замовник має розмістити необхідну інформацію на електронному майданчику в такий «перехідний період», коли Закон діє, а технічна реалізація відсутня.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1065/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=159bc097-864a-4a62-bbdd-0bb8c0cdc56c&lang=uk-UA
|
|
|
06.01.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведених конкурсних торгів за процедурою: відкриті торги на виконання берегоукріплювальних робіт з укріплення берегів річок на об’єкті «Кріплення берега ріки Стир для захисту с. Набережне Демидівського району Рівненської області» (III етап) (капітальне будівництво, між Замовником та Підрядником (Переможцем торгів) було укладено Договір № 2-2013 від 27 вересня 2013 року, в обсязі передбаченому проектно-кошторисною документацією і в строки, передбачені даним Договором та календарним графіком.
Відповідно до пункту 3.1. Договору, договірна ціна вартості робіт, що доручені до виконання Підряднику, визначена сторонами з урахуванням регламентуючих рішень з цього питання, на основі діючих нормативних документів і складає 4 307, 455 тис. Грн.
У зв’язку із відсутністю фінансування була виконана лише частина робіт, а саме у 2013 р. на суму 738,50 тис. До 2020 року фінансування не надходило взагалі. Згідно Договору № 2-2013 від 27 вересня 2013 року та Протоколу погодження договірної ціни, що є невід’ємним додатком до цього договору, Сторонами чітко досягнуто узгодження про розмір договірної ціни на виконання берегоукріплювальних робіт з укріплення берегів річок на об’єкті, Отже, у Договорі № 2-2013 від 27 вересня 2013 року вказано тверду договірну ціну. У 2020 року Замовником було замовлено та отримано експертний звіт (позитивний) щодо розгляду проектної документації на будівництво за робочим проектом «Кріплення берега ріки Стир для захисту с. Набережне Демидівського району Рівненської області» (III етап) (нове будівництво) (коригування проекту). Згідно експертного звіту загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 15 вересня 2020 року складає 8738,312 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи – 7095,529 тис. грн.; інші витрати – 1642,783 тис. грн. Із загальної кошторисної вартості виконано 738,500 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи 656,169 тис. грн., інші витрати – 82,331тис. грн. Договором № 2-2013 від 27 вересня 2013 року, передбачено лише зменшення ціни договору за взаємною згодою сторін.
Можливість підвищення договірної ціни внаслідок істотного зростання
після укладення договору підряду цін на ресурси, забезпечення
якими здійснює підрядник, а також цін на послуги, що надавалися
йому третіми особами, умовами укладеного між Сторонами договору не передбачена.
Відповідно до пункту 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих за даним договором зобов’язань. Жодних додаткових угод, щодо продовження строку дії договору з 2015 року між Сторонами не укладалося. Фактично строк дії даного договору закінчився у 2015 році.
РОВР у Рівненській області бере бюджетні зобов’язання та здійснює платежі тільки в межах бюджетних асигнувань поточного року, установлених кошторисами, а вся реєстрація фінансових зобов’язань проходить через відповідну казначейську службу.
З метою дотримання вимог діючого законодавства у сфері публічних закупівель, забезпечення ефективного використання та економії бюджетних коштів, враховуючи, що будь які зміни можна внести тільки в межах строку дії договору, а строк дії Договору № 2-2013 від 27 вересня 2013 року закінчився у 2015 році, Прошу надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель стосовно наступних запитань:
1. Чи можна вважати Договір № 2-2013 від 27 вересня 2013 року завершеним, у зв’язку із завершенням строку його дії?
2. Чи можна після перерахунку кошторису та проходження державної експертизи організувати та провести новий тендер на закупівлю робіт по цьому ж самому об’єкту з тим самим предметом закупівлі?
3. Якщо ж необхідно вносити зміни до даного договору, як діяти в такій ситуації? Як відображати такі зміни на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
|
22.11.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 24 Закону України «Про публічні закупівлі»
3. Забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі:
• відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
• непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
• ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
• ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
4. Забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі:
• закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного в тендерній документації;
• укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру;
• відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання;
• закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
Наприклад, виникла наступна ситуація:
В процедурі закупівлі участь приймали два учасника:
1й учасник, після визнання його переможем, непідписав договір про закупівлю, як наслідок, виникла підстава для не повернення забезпечення тендерної пропозиції.
Замовник звернувся в банк про стягнення забезпечення тендерної пропозиції.
Замовник визначив переможцем 2-ого учасника.
2й учасник, після визнання його переможем, непідписав договір про закупівлю, як наслідок, виникла підстава для не повернення забезпечення тендерної пропозиції.
Замовник звернувся в банк про стягнення забезпечення тендерної пропозиції.
Проте, через відмову всіх учасників від укладання договору, виникла ситуація, коли забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику - закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
У зв’язку з цим, просимо роз’яснити, чи правомірні дії замовника в частині звернення до банку про стягнення забезпечення тендерної пропозиції, до моменту завершення процедури? Яка послідовність дій замовника повинна бути в наведеному вище випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
При цьому згідно статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.
Таким чином, абзацом третім частини третьої статті 24 Закону встановлено імперативну норму щодо неповернення забезпечення тендерної пропозиції у разі непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.
|