|
|
05.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Прошу надати роз’яснення з приводу застосування процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою.
Згідно річного плану закупівель, відповідно до кошторисних призначень, проводилася процедура закупівлі 55240000-4 Послуг центрів і будинків відпочинку (послуги дитячих закладів оздоровлення та відпочинку з організації оздоровлення дітей) на суму більше 133 тис. євро. за 5 лотами.
За результатами проведення тендеру по 1 лоту торги не відбулися.
На залишок коштів сума, яких не перевищує 133 тис. євро., прийнято рішення щодо повторної закупівлі 55240000-4 Послуг центрів і будинків відпочинку (послуги дитячих закладів оздоровлення та відпочинку з організації оздоровлення дітей).
Питання. Повторні відкритті торги проводяться за процедурою відкриті торги з публікацією англійською мовою, або «українські» відкриті торги без публікації англійською мовою?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 182/2016 та 234/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5f4b78d0-1112-4333-b375-a5fca34d415b&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc22e36f-d47b-4bf8-ba34-e2388190f439&lang=uk-UA
Крім того, питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
15.11.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «Криворізька теплоцентраль» є юридичною особою, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, та є замовником у розумінні Закону України №922 –VIII від 25.12.2015р.
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. « Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 року № 1749, за показником третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуг.
Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення:
За яким знаком доцільніше визначати предмет закупівлі на 2017 рік (СРVвступає в силу з 01.01.2017 р.)(за третім, четвертим або за п’ятим) для того, щоб правильно визначити загальну очікувану вартість предмету закупівлі та необхідність проведення процедури закупівлі у розумінні Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі» від 25.12.2016 року.
В таблиці на прикладі показано визначення предмету закупівлі за показниками третьої та п’ятої цифри основного словника.
Тому не зрозуміло при визначені предмету закупівлі за показником третього знаку є необхідність проведення відкритих торгів, а при визначенні за п’ятим знаком вартість предмету закупівлі є меншою порогової вартості. Як бути замовнику, тачи не планується внесення змін до Порядку визначення предмету закупівлі ?
Відповідь просимо надіслати за адресою: 50014, м.КривийРіг, вул.Електрична,1, ДП «Криворізька теплоцентраль».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.
Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Водночас виходячи зі змісту статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
З огляду на викладене, з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься замовником з дотриманням вимог Закону, ураховуючи при цьому, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, за показниками або третьої, або четвертої, або п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015, керуючись при цьому абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону.
Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством економічного розвитку і торгівлі України опрацьовується питання внесення змін до Порядку в частині конкретизації відповідного показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі.
|
|
|
23.10.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно зі статтею 120 Господарського Кодексу України, Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом.
Консорціум «Укрбуддор» (код ЄДРПОУ 40552304) прийняв участь у тендерній закупівлі «Капітальний ремонт основних теплових мереж м. Гребінка, Полтавської обл».
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-09-29-000797-b
Для задоволення вимог тендерної доукментації Замовника були надані договори аналогічних робіт виконані УЧАСНИКОМ консорціуму ПрАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком», який входить у склад консорціуму, а також інформація щодо робочої сили, яка входить у штат ПрАТ «Київбудком».
У склад консорціуму входить також азербайджанська та турецька компанія, що об`єднали зусилля для реалізації будівельних проектів в Україні.
Замовник тендеру, після того як відбувся етап аукціону, і цінова пропозиція Консорціуму «Укруддор» перемогла, вирішив ВІДХИЛИТИ тендерну пропзицію консорціуму, на підставі того, що Консорціум «Укрбуддор» та «Київбудком» є РІЗНИМИ ЮРИДИЧНИИ ОСОБАМИ, хоча і входять до складу одного консорціуму.
Позиція замовника – стороною аналогічних договорів мав бути безпосередньо Консорціум «Укрбуддор», а персонал мав входити безпосредньо у штат Консорціуму.
Вважаємо таку позицію дискримінаційною, оскільки вона нівелює всю суть організаційної форми «консорціум», передбаченною законодавством України.
Прошу надати відповідь – чи мав право Замовник відхиляти тендерную пропозицію Консорціуму «Київбуддор» на підставі того, що підтверджуючі документи стосувались не безпосередньо Консорціуму, а його учасника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Для участі у процедурах закупівель учасники подають інформацію про їх відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, визначеним в тендерній документації, таким як: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас частинами третьою та четвертою статті 118 Господарського кодексу України (далі – ГК України) визначено, що об’єднання підприємств є юридичною особою. Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання.
У свою чергу, консорціум – тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність (частина четверта статті 120 ГК України).
Варто також зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 123 ГК України підприємства-учасники не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об'єднання.
Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги тимчасовий характер діяльності консорціуму, у випадку, якщо учасником процедури закупівлі є консорціум утворений відповідно до норм ГК України, документальне підтвердження кваліфікаційним критеріям може бути надане консорціумом щодо підприємств-учасників консорціуму за умови, що консорціум має документальне підтвердження того, що відповідні зобов'язання у подальшому виникатимуть щодо виконання таких робіт перед консорціумом у підприємств-учасників консорціуму у разі укладення договору за результатами процедури закупівлі та за умови, що така можливість передбачена в тендерній документації, у тому числі щодо конкретизації відповідних вимог та способів надання підтвердження.
Разом з тим, з огляду на частину першу статті 23 Закону, юридична особа не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень внести зміни до тендерної документації.
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщений лист від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
|
|
|
19.07.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з Річним планом закупівель на 2018 рік Координаційним центром було заплановано відповідно до ДК 021:2015 за кодом 64210000-1 «Послуги телефонного зв’язку та передачі даних» 3 (три) процедури закупівлі на загальну суму – 518 640,00 грн.
Зокрема, за предметом закупівлі «ДК 021:2015 код 64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних (послуги зв'язку)» очікуваною вартістю 6240,00 грн планувалась закупівля послуг стаціонарного телефонного зв’язку у ПАТ «Укртелеком» шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.
З метою отримання експертного висновку Координаційний центр неодноразово звертався до уповноважених на це організацій для підтвердження наявності умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 5 частини другої статті 35 Закону.
ПрАТ «Діпрозв’язок» листом від 05.07.2018 № 2279-34-18 надано відповідь про те, що вартість послуг з надання одного експертного висновку стосовно закупівлі телекомунікаційних послуг становить 9000,00 грн з ПДВ, що значно перевищує вартість предмета закупівлі.
У зв’язку з вищевикладеним просимо надати відповідь на такі питання.
1. Якими нормативно-правовими актами передбачено обов’язковість отримання замовниками експертних висновків або посилання на них при застосуванні переговорної процедури закупівлі, окрім пункту 14 Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, форма якого затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490?
2. Чи буде відповідати вимогам Закону застосування переговорної процедури закупівлі «ДК 021:2015 код 64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних (послуги зв'язку)» очікуваною вартість 6240,00 грн у разі застосування пункту 5 частини другої статті 35 Закону, без наявності експертного висновку, оскільки його вартість перевищує очікувану вартість самої процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання надано у запитах 301/2017 та 933/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=be317406-0a04-4dae-b91a-7a1a79600e43&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1f86711-414e-4165-bd8c-0a00543d844c&lang=uk-UA
|
|
|
10.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На балансі нашого житлово-комунального підприємства перебувають гуртожитки, мешканці яких, не вносять плату за використану електроенергію, газ, водопостачання та технічне обслуговування ліфтів на рахунки підпиємств, що забезпечують надання цих послуг, а розраховуються через житлово - комунальну контору. В подальшому зібрані кошти ЖКК перераховує організаціям, які мають відповідні ліцензії на постачання зазначених послуг. Річна сума коштів, яка сплачується за кожну комунальну послугу значно перевищує 200 тис. грн. Просимо надати розяснення з приводу необхідності проведення нами державних закупівель вказаних комунальних послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, у разі якщо саме замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг.
|