|
|
22.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відділом освіти ЛМР булу заключено договір на постачання вершкового масла, але до кінця року не вистачае обсягів, у зв'язку з цим є потреба додаткового обсягу закупівлі товару. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" замовником може бути застосована як виняток переговорна процедура закупівлі у разі, якщо після укладення договору про закупівлю про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю.
Стосовно цього пункту у відділу освіти ЛМР є наступні питання:
1) Якщо на даний час договір з постачальником дійсний до кінця року чи можливо провести переговорну процедуру згідно до п. 4 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" ?
2) Чи можливо буде продовжити дію договора про закупівлю на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю якщо ми до кінця цього року проведемо переговорну процедуру згідно до п. 4 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи здійснюється визначення предмета закупівлі послуги з проведення технічної інвентаризації (виготовлення технічних паспортів) об'єктів нерухомого майна (будівель, приміщень) стосовно різних(кількох) об'єктів окремо для кожного об'єкта?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
|
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В прикінцевих положеннях Закону України «Про публічні закупівлі» №114-IX від 19.09.2019 (надалі – Новий Закон) вказано, що процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Таким чином, Замовник має право завершити розпочаті до 19 квітня процедури закупівель за положеннями того Закону, який діяв на момент оголошення закупівлі. Процедурами закупівлі у попередній редакції Закону України «Про публічні закупівлі» 922-VIII зі змінами є:
• відкриті торги,
• конкурентний діалог,
• переговорна процедура закупівлі.
При цьому, згідно з абзацом четвертим ч. 1 ст. 2 старої редакції Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини (далі – допорогові закупівлі), Замовники можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
При цьому в Прикінцевих положеннях Нового Закону не відображено право Замовника завершувати публічні закупівлі (надалі - допорогові закупівлі) в порядку, що діяв до введення в дію Нового Закону.
Таким чином слідує, що законодавець не відобразив (не врегулював) процедуру (порядок) завершення допорогових закупівель, а саме:
- закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тис. грн.
- закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких перевищує 50 тис. грн., за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 200 тис. грн., а робіт - 1,5 млн. грн.
Згідно до підпункту 95 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. № 838) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель.
При цьому, слід відмітити, що відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи та ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (ч. 2 ст. 58 Конституції України).
На підставі вищевикладеного, прошу надати роз’яснення щодо завершення допорогових закупівель, якщо такі закупівлі оголошено до 19 квітня 2020 року, укладання договору припадає на період після 19 квітня 2020 року, та не порушуючи при цьому вимоги норм ч. 10 ст. 3 Нового Закону.
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням: https://bit.ly/doporohy_19
|
|
|
16.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи дозволяється в договорах за результатами проведеної закупівлі ( переговорна процедура, відкриті торги, спрощена закупівля) встановити що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.(ч.3. ст. 631 ЦК України)З урахуванням того, що оплата за послуги буде проведена не раніше дати укладення договора після проведення процедури.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1374/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
|
|
|
08.07.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до листа Мінекономрозвитку, вих.. № 3302-06/21890-07 від 15.07.2016 р. було надано роз’яснення що «…підприємства…, які не є замовниками у розумінні Закону, можуть використовувати Систему з метою здійснення відбору постачальника…, незалежно від суми закупівлі у порядку, затвердженому наказом ДП «Зовнішторгвидав України від 13.04.2016 р. № 35». Але 19.03.2019 р. цей наказ було відмінено наказами ДП «ПРОЗОРРО» № 10 та № 11.
Запитання:
Враховуючи вищенаведене, в разі закупівель товарів, робіт чи послуг за електронною Системою закупівель, яким документом необхідно керуватись підприємству, що не є замовником у розумінні Закону при використанні ЕСЗ, якщо очікувана вартість закупівель може бути менше та більше порогової?. Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У свою чергу, відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, державні (зокрема казенні) та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об’єднання підприємств, а також господарські товариства, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, і Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи.
Поряд з цим Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель затверджена наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
Таким чином, у разі використання електронної системи закупівель державними (казенними) та комунальними підприємствами, їх дочірніми підприємствами, об’єднаннями підприємств, а також господарськими товариствами, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, які не є замовниками у розумінні Закону, застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель затверджена наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
|