|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Підкажіть, будь ласка, що потрібно вважати закінченням процедур закупівель? Це оприлюдненням звіту про проведення процедури закупівель чи оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю? Також чи потрібно скликати тендерний комітет для вирішення питання (з відповідним протоколом тендерного комітету) щодо укладення додаткової угоди?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю.
Таким чином, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення.
Щодо питання 2
Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель. До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Так, у пункті 2.7 розділу ІІ Примірного положення визначені головні функції тендерного комітету при організації та проведенні процедур закупівель.
Водночас Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень щодо прийняття рішення тендерним комітетом стосовно виконання зобов’язань за договором про закупівлю.
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Закупівля ліків (відкриті торги), яка була розпочата до 19 квітня 2020 року та завершена 04 травня 2020 року за кодом 33600000-6 Фармацевтична продукція ЛОТ 2 на суму 29000,00 грн. невідбулась по причині відсутності достатньої кількості учасників. Як проводити закупівлю за Новим Законом, якщо загальна закупівля ліків з початку року перевищує ПОРОГИ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Поряд з цим сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Таким чином, в залежності від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1, пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 3 Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Отже, у разі якщо за лотом торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та у разі здійснення нової закупівлі така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.
|
|
07.02.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Яким чином матеріали та обладнання, що використовуются при здійснені енергосервісних заходів, передаються територіальній громаді після закінчення строку дії енергосервісного договору? Чи потрібно зазначати іх вартість при передачі? Якщо потрібно, то хто і на підставі чого має визначати цю вартість? Чи має при передачі майна враховуватись вартість виконаних проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджуваних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону енергосервіс − комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Поряд з цим енергосервісний договір − договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів (пункт 3 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини десятої статті 5 Закону після закінчення строку дії енергосервісного договору або у разі його розірвання держава (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у державній власності) або відповідна територіальна громада (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у комунальній власності) набуває права власності без додаткової плати на все майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором.
При цьому пунктом 10 частини другої статті 5 Закону визначено, що порядок переходу до замовника права власності на майно, що було утворено (встановлено) йому за енергосервісним договором, є істотною умовою енергосервісного договору.
Таким чином, права власності на майно, що було утворено (встановлено) замовнику за енергосервісним договором, переходять до замовника в порядку, визначеному енергосервісним договором.
Водночас відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Так, Держенергоефективності відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державно-приватне партнерство у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держенергоефективності, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань закупівлі енергосервісу пропонуємо додатково звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
|
|
30.01.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! В разі створення одночасно тендерного комітету та уповноваженої особи, хто є відповідальним за планування та звітування по закупівлям вартість яких є менше 50000,00 грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07 та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F31462-06
Крім того, інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону".
|
|
04.06.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Лист у МЕРТ
Замовником укладено договір про закупівлю будівельних робіт. Ціна договору є твердою.
Договором передбачено, що "ціна може бути уточнена в разі зміни законодавства з питань, обов’язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт".
Пунктом 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
За час дії договору, виконання якого триває, зросла законодавчо визначена мінімальна заробітна плата, що потягло збільшення витрат виконавця робіт.
Питання:
1. Чи відноситься мінімальна заробітна плата до «регульованих цін (тарифів) і нормативів»?
2. Чи можна розцінювати фразу в договорі: «в разі зміни законодавства з питань, обов’язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт» – як «встановлення в договорі порядку зміни ціни», що передбачено п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону?
3. Чи зобов'язаний замовник за наявності умов, передбачених ч.ч. 4, 6 ст. 36 зазначеного Закону, укласти угоду про збільшення ціни договору? Чи це його саме право, а не обов'язок?
4. Яким чином замовник може відреагувати на вимогу підрядника підняти ціну договору за вищевказаних обставин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листах за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”) та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 (лист від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|