|
|
23.10.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Дія Закону України "Про публічні закупівлі" для Замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарюваннях додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є в тому числі і паливно-енергетичні ресурси для виробництва теплової енергії. У зв'язку з набранням чинності Закону України "Про ринок електричної енергії", просимо надати роз'яснення чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля електричної енергії Замовниками, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, якщо електрична енергія необхідна для забезпечення безперебійної роботи газових та твердопаливних котелень. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що питання закупівлі електроенергії у звязку зі змінами у Законі України "Про ринок електричної енергії" висвітлені в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 та від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів).
Таким чином, у разі якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів), така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом.
Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить питання віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів. Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі − Міненерговугілля), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі − паливно-енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.
Тому з питань віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів пропонуємо звернутись до зазначених органів.
|
|
|
06.08.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
У закладі було проведено ВТ на "Підгузки"ID: UA-2018-06-15-001395-a, при складені тендерної документації був обраний код ДК 021:2015: 33751000-9 Підгузки. Які наслідки може нести за собою закупівля за 5 знаком класифікатора!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, зокрема члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України.
|
|
|
15.02.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу надати допомогу (розяснення), стосовно процедури закупівлі електричної енергії. Номер закупівлі ID: UA-2019-01-17-000545-a.
В даному випадку, засновником та кінцевим бенефіціаром учасника закупівлі є Замовник (згідно ЄДР). Згідно визначення пункту 16 статті 1 Закону"Про публічні закупівлі"
ці особи є повязаними. Частина 1 статті 17 Закону не містить ознаки повязаних осіб за такими крітеріями. Прошу допомогти прийняти правильне рішення.
З повагою, голова тендерного комітету Черкасиобленерго,
Людмила Кульбашна.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Визначення поняття “пов’язана особа” наведено у пункті 16 частини першої статті 1 Закону.
Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. При цьому замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Таким чином, замовник самостійно під час проведення процедур закупівель перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
|
|
|
27.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Тендерним комітетом ГУНП в Черкаській області 12.03.2020р. було оголошено відкриті торги щодо закупівлі послуг з гарячого харчування осіб, які тримаються в ізоляторі тимчасового тримання №1 ГУНП в Черкаській області, що були відмінені відповідно до абз. 5 ч.1 ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VІІІ у зв’язку з поданням в них для участі менше двох тендерних пропозицій. Після чого 02.04.2020р. було повторно оголошено відкриті торги щодо закупівлі послуг з гарячого харчування осіб, які тримаються в ізоляторі тимчасового тримання №1 ГУНП в Черкаській області, що також були відмінені 23.04.2020р. (тобто після 19.04.2020р. - дати набрання чинності змін до ЗУ «Про публічні закупівлі») відповідно до абз. 5 ч.1 ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VІІІ у зв’язку з поданням в них для участі менше двох тендерних пропозицій.
Просимо надати роз’яснення щодо правомірності та можливості проведення переговорної процедури закупівлі щодо закупівлі послуг з гарячого харчування осіб, які тримаються в ізоляторі тимчасового тримання №1 ГУНП в Черкаській області, згідно з п.1 ч.2 ст.40 ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Також просимо надати роз’яснення щодо правомірності та можливості проведення переговорної процедури згідно з п.1 ч.2 ст.40 ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації у випадку якщо було проведено двічі відкриті торги та їх відмінено до 19.04.2020р. - дати набрання чинності змін до ЗУ «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 421/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f8c1784-7e9c-41f0-a564-12b95a8ac596&lang=uk-UA
|
|
|
02.12.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Для тих, хто розірвав договір про закупівлю газу з попереднім постачальником, але не встигає укласти договір з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» до кінця жовтня, КМУ прийнято постанову від 25.10.2021 р. № 1102 та встановлено, що бюджетним установам та закладам охорони здоров’я (незалежно від організаційно-правової форми) з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року газ постачає постачальник «останньої надії» (ПОН), яким є ТОВ «ГК «Нафтогаз України», по ціні 16,8 грн з ПДВ за кубометр.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 р. № 329-VIII (далі — Закон про ринок газу) договір постачання між ПОН і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Тож такий перехід відбуватиметься автоматично, аби забезпечити безперебійне постачання газу.
На підставі протоколу засідання Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС від 12.10.2021 р. № 15/09-21 ситуацію, що виникла у зв’язку з відсутністю постачання природного газу бюджетним установам, класифіковано як надзвичайну ситуацію техногенного характеру державного рівня. Тож бюджетні установи в разі переходу на ПОН можуть застосувати:
для закупівлі понад 200 тис. грн — норми п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону № 922 (виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера) та переговорну процедуру закупівлі;
В нашому випадку має бути переговорна процедура з ПОНом, проте як її провести згідно з Законодавством про публічні закупівлі, якщо ПОН не проводить переговори, надає підприємству газ, потім присилає договір разом з актом на оплату. Надайте роз'яснення,як діяти Замовнику і як провести переговори ,якщо наразі невідомо навіть яка кількість кубометрів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Отже, застосування замовником переговорної процедури закупівлі здійснюється за умов дотримання вимог, установлених статтею 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), зокрема, укладання договору про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Докладно про алгоритм проведення переговорної процедури закупівлі у додатку 2 зазначеного вище листа.
Крім цього, зазначаємо, що вибір способу закупівлі залежить від очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, зокрема, виходячи з пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення спрощеної закупівлі, то придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом. У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених цією частиною, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю постачальника «останньої надії» (ПОН), пропонуємо звертатися до НКРЕКП.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|