|
11.04.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
При закупівлі деревини (дров для опалення) чи можемо включити до тендерної документації таку вимогу: деревина (дрова для опалення) повинні бути внесені в загальнодержавну систему електронного обліку деревини????
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах № 91/2024 та № 593/2023, що розміщенені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ab5b5bcf-c9a2-4f74-b734-63225ecbbf80&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=977c69ba-6e5f-4bf0-83e8-e1625ae14ee3&lang=uk-UAВідповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Водночас зазначаємо, що замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників.
|
|
15.04.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Суть питання викладено у вкладеному файлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (5. Щодо закупівлі лікарських засобів), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 та від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F40119-06Водночас, оскільки відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, з питань визначення приналежності суб'єкта до закладів охорони здоров'я пропонуємо звертатися саме до МОЗ.
|
|
26.04.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
З метою дотримання принципів здійснення публічних закупівель відповідно до ст. 5 Закону, зокрема «недискримінація учасників та рівне ставлення до них» та з метою приведення ціни тендерної пропозиції учасників до рівних умов з іншими учасниками, Замовником були застосовані певні правила для розрахунку ціни їх тендерної пропозиції, а саме: для учасників - неплатників ПДВ - додавання до ціни 20% ПДВ (1); для учасників-нерезидентів - розрахунок приведеної вартості з додавання до ціни 20% ПДВ, мита, акцизу, вартість перевезення, витрат на митне оформлення, тощо (2).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 р. №382 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178» пункт 28 Особливостей доповнено абзацом такого змісту: «Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі».
Отже, враховуючи зазначення, просимо роз’яснити чи є порушення встановлення в тендерній документації зазначених додаткових умов для формування ціни тендерної пропозиції учасників - неплатників ПДВ (додавання до ціни 20% ПДВ) (1) та учасників-нерезидентів (розрахунок приведеної вартості з додавання до ціни 20% ПДВ, мита, акцизу, вартість перевезення, витрат на митне оформлення, тощо) (2) вимог абзацу 11 п. 28 Особливостей (Детально у вкладенні)
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA Крім цього, зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, питання встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель під час здійснення контролю належать до компетенції Держаудитслужби. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
04.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування містится словосполучення "договір про закупівлю", зокрема пункт 13, 17, 19 тощо.
При цьому, відповідно до пункту шостого частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі», процедурами закупівель є: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог та як виняток замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель.
Особливості в той же час визначають, що У цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 22, ст. 855) та від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407).
Враховуючи нведене, прошу надати позицію, щодо того чи є "договора про закупівлю" про якиі зазначено зокрема у пунктаї 13, 17, 19 особливостей, договором про закупівлю у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки наприкоад по пункту 13 вони укладаються без використання електронної системи закупівель
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої-п'ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно з пунктом 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). Відповідно до пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених підпунктами 1-9 цього пункту. Отже, у разі придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, такий договір є договором про закупівлю та укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням Особливостей.
|
|
19.04.2024
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
КП «Плесо», у відповідності до норм ст.9 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон), з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (далі – Постанова) звертається до вас із наступним.
27.03.2024 о 12:45год завершився електронний аукціон щодо процедури відкритих торгів на закупівлю: «Поліетиленові мішки та пакети для сміття (Пакети для сміття)», код ДК 021:2015: 19640000-4 (ідентифікатор закупівлі UA-2024-03-18-000374-a) (далі – Закупівля). Тендерна пропозиція Фізичної особи – підприємця Ткаченко Кирила Едуардовича визначена переможцем та оприлюднено рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів на Закупівлю. 15.04.2024 Постійно діючою Адміністративною колегією АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийнято рішення від 15.04.2024 №6660-р/пк-пз щодо зобов’язання Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» скасувати рішення про визначення фізичної особи - підприємця Ткаченка Кирила Едуардовича переможцем за процедурою Закупівлі. Враховуючи вищевикладене, звертаємось до вас із проханням надати роз’яснення в часині наступного.1.Який алгоритм подальших дій уповноваженої особи?; Чи має право уповноважена особа надати 24 год на виправлення невідповідностей Фізичній особі – підприємцю Ткаченко Кирилу Едуардовичу? Дане питання зумовлено наступним. Відповідно до норм п.43 Постанови, Замовником вже використане право на оприлюднення повідомлення про невідповідність в інформації та/або документах, що подані учасником відкритих торгів Фізичною особою – підприємцем Ткаченко Кирилом Едуардовичем. Відповідно до норм абз 3 п. 43 Постанови, Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.При цьому, рішення Постійно діючої Адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 15.04.2024 №6660-р/пк-пз не містить норм щодо необхідності надати Фізичній особі – підприємцю Ткаченко Кирилу Едуардовичу можливість усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі. Натомість, вищезазначене рішення містить інформацію про: «…Замовник, не виявивши невідповідність в наведених вище документах та не надавши учаснику можливість виправити наведені вище невідповідності, порушив вимоги пункту 43 Особливостей та частини дев'ятої статті 26 Закону.»; 3. Які підстави відхилення фізичної особи - підприємця Ткаченка Кирила Едуардовича відповідно до норм Постанови, має право застосувати уповноважена особа у випадку, коли рішення Постійно діючої Адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 15.04.2024 №6660-р/пк-пз не містить норм щодо необхідності надати Фізичній особі – підприємцю Ткаченко Кирилу Едуардовичу можливість усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 118/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06111b18-4fb0-476b-88af-9ac201fccb21&lang=uk-UAУраховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|