|
27.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Прямий договір не є договором про закупівлю в розумінні Закону України Про публічні закупівлі, прошу пояснити чи поширюється п.19 постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 року(без змін 2023 року) на договори які були укладені у січні 2023 року на підставі п.13 (відсутність конкуренції з технічних причин) в частині оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1048/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=364b4bc3-df19-440c-9c82-9b02ad3da8e6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
04.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
НАЗК активно доповнює перелік міжнародних спонсорів війни, заносячи туди фізичних та юридичних осіб, а також комерційні найменування і торгові марки. У зв'язку з вищевказаним, прошу надати роз'яснення з приводу наступного.
1. Які правові наслідки для замовника у разі укладення договору на закупівлю товарів, що належать до комерційних найменувань та торгових марок, внесених до переліку міжнародних спонсорів війни, або у разі укладення договорів з фізичними чи юридичними особами, внесеними до такого переліку, або які є кінцевими бенефіціарними власниками суб'єктів включених до переліку міжнародних спонсорів війни?
2. Яких заходів має право вжити замовник для обмеження участі у закупівлі фізичних та юридичних осіб, включених до переліку міжнародних спонсорів війни, а також обмежити можливість подавати пропозиції щодо постачання товарів, що належать до комерційних найменувань та торгових марок, внесених до переліку міжнародних спонсорів війни, щоб таке обмеження відповідало вимогам законодавства та не суперечило положенням ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Абзацом першим пункту 2 постанови № 1178 установлено,що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. Згідно з абзацом другим пункту 2 постанови № 1178 замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. При цьому пунктом 44 Особливостей передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників. Також відповідно до пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції”. Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Поряд з цим, оскільки згідно з Законом України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, з питань щодо законодавства, яке регулює санкції стосовно міжнародних спонсорів війни, пропонуємо звернутися до Національного агентства. Докладна інформація щодо переліку "Міжнародні спонсори війни", що розроблено НАЗК та розміщено на порталі «Війна і санкції» за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/novyny/nazk-opublikuvalo-najposhyrenishi-zapytannya-j-vidpovidi-pro-vklyuchennya-kompanij-do-spysku-mizhnarodnyh-sponsoriv-vijny/
|
|
27.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
У ПОСТАНОВІ від 4 липня 2023 р. № 677 указана інформація, що “56. Замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників. ...“ У ПОСТАНОВІ від 7 липня 2023 р. № 686 указана інформація, що “11-1. У разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за переліком згідно з додатком, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу“. Але не має уточнення що можна здійснювати закупівлі лікарських засобів та медичних виробів, яких немає в додатку, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі можна здійснювати з використанням електронного каталогу? Підкажіть, будь ласка, можна здійснювати закупівлі лікарських засобів та медичних виробів, яких немає в додатку до особливостей, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі можна здійснювати з використанням електронного каталогу, а саме через запит ціни пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=40119
|
|
04.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник військова частина по одному ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” в травні місяці 2023 р. уклала один договір купівлі-продажу на суму 100 тис.грн. а інший договір по цьому ж самому ДК 021:2015 має на меті укласти у вересні 2023р. на 190 тис.грн. чи зобовязана в/ч враховуючи загальну суму двох договорів 290 тис.грн. застосовувати конкурентну процедуру закупівель (відкриті торги).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Відповідно до пункту 8 постанови Кабінету МІністрів України від 18.07.2023 №736 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176), або в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, в електронній системі закупівель, або в порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407)”. При цьому при обранні процедури оборонної закупівлі, потрібно керуватись принципами, викладеними у статті 3 Закону України “Про оборонні закупівлі” .
|
|
31.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Абзац другий пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами (надалі – «Постанова №1178») передбачає, що заборона здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг не поширюється на учасників закупівель, частки в статутному капіталі 10 і більше відсотків яких передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Водночас, пунктом 1 Постанови № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі – «Особливості закупівель»), пункт 47 яких містить перелік випадків, у яких замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі. Серед підстав для відмови зазначено:
11) учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».
Тобто, між положеннями підпункту 11 пункту 47 Особливостей закупівель та абзацу другого пункту 2 Постанови № 1178 є колізія – в Особливостях закупівель не передбачено винятків та можливості участі у публічних закупівлях для юридичних осіб, частки в статутному капіталі 10 і більше відсотків яких передані в управління АРМА (на відміну від положення абзацу другого пункту 2 Постанови № 1178).
Просимо Мінекономіки надати роз’яснення щодо того, яка норма права має застосовуватись для випадків участі у публічних закупівлях учасників, активи яких передані в управління АРМА – абзац другий пункту 2 Постанови № 1178 (у поточній редакції) чи підпункт 11 пункту 47 Особливостей закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі Мінекономіки від 16.08.2023 № 3323-04/42699-07, що додається.
|