|
|
11.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! У замовника буде працювати 5 уповноважених осіб з 01.01.2022 року. Чи потрібно кожній уповноваженій особі затверджувати свій річний план?Чи це буде єдиний план,який затвердить одна УО на початку року та в який всі інші УО вносят зміни? Якщо план затверджує одна УО, то яка саме і яким чином інші УО вносять зміни до цього плану?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Отже, у кожного замовника є річний план до якого уповноважена особа (особи) включають заплановані закупівлі.
При цьому замовник самостійно зазначає в положенні про уповноважену особу, розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за планування закупівель та формування річного плану, а також його оприлюднення. При цьому внесення інформації до річного плану про заплановані закупівлі може здійснюватися або однією уповноваженою особою, визначеною замовником відповідальною за планування закупівель, або кожною уповноваженою особою, стосовно тих закупівель за які вони відповідальні.
|
|
|
05.04.2022
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, скажіть, будь-ласка, який порядок виконання договоровів, укладених за процедурою, передбаченою Постановою КМУ № 169 від 28.02.2022 року? Якщо договір поставки укладено під час воєнного стану, він має бути виконаним під час дії воєнного стану?
Чи може бути договір поставки, укладений у порядку, визначеному Постановою КМУ № 169 від 28.02.22 року, у частині поставки товарів Покупцю (замовнику) та у у частині оплати за товар виконано після закінчення воєнного стану?
Скажіть, будь-ласка, можливо, є роз'яснення щодо виконання договорів, укладених згідно з Постановою КМУ № 169 від 28.02.22 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання здійснення закупівель в умовах воєнного стану міститься в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану” та від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
При цьому господарські договори укладаються відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, воєнний стан в Україні введений з 24.02.2022 та продовжений до 24.04.2022 у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами) (далі – Указ Президента № 64).
З огляду на положення Конституції України, постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) та Указу Президента № 64, строк дії договору та виконання зобов’язань за ним під час воєнного стану може охоплювати саме період дії воєнного стану і передбачати можливість їх продовження у разі продовження строку воєнного стану.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
21.03.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) Міністерство економіки України (Мінекономіки) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну цінову політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та здійснення контролю за її реалізацією, інтелектуальної власності, публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.
На період дії воєнного стану як замовники та і учасники публічних закупівель мають керуватися Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
Відповідно до частини 6 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.
У зв’язку із застосуванням даної норми Особливостей на практиці виникає необхідність в отриманні роз’яснень з даного питання.
Зокрема, якщо змоделювати ситуацію, що були проведені відкриті торги з особливостями та визначено переможця учасника торгів відповідно до його тендерної пропозиції із поданою ним ціною тендерної пропозиції з ПДВ, але на етапі підписання договору про закупівлю учасник переможець торгів змінив систему оподаткування та став платником єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відсотки доходу без реєстрації ПДВ.
Враховуючи вищезазначене виникають наступні питання:
1. Чи зобов’язані у даному випадку сторони вносити зміни до договору про закупівлю відповідно до частини 6 пункту 19 Особливостей?
2. Чи допускає частина 6 пункту 19 Особливостей внесення змін до договору про закупівлю як в сторону зменшення ціни договору так і в сторону збільшення ціни договору?
3. Якщо допускається збільшувати ціну договору про закупівлю відповідно до частини 6 пункту 19 Особливостей, то зміни до договору вносяться лише в межах поданої учасником суми тендерної пропозиції?
Беручи до уваги актуальність вищезазначених трьох питань, прошу надати роз’яснення у встановлені чинним законодавством терміни на адресу: [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Статтею 638 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі-ГК України) визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей.
Так, підпунктом 6 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Водночас у випадку, передбаченому підпунктом 6 пункту 19 Особливостей, можливе як зменшення, так і збільшення суми договору про закупівлю після його підписання пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування без зміни обсягу закупівлі.
Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
|
|
|
02.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство "Бориспільська центральна аптека №24" закуповує лікарські засоби, відповідно до договорів про відшкодування, укладених з виконавчими комітетами міських та сільських рад. Комунальне підприємство утворене міською радою на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста та входить до сфери його управління. Майно комунального підприємства знаходиться у користуванні підприємства на праві господарського відання. Аптека є комунальним комерційним підприємством, створеним з метою отримання прибутку. Чи є в даному випадку комунальне підприємство (аптека) замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? Чи повинне комунальне підприємство (аптека) проводити закупівлю лікарських засобів відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надана в запиті № 1211/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4dddf54b-5886-44c1-8ba2-8a58228d2bfb&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
24.10.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абз.1 ч.14 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі», учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обгрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції.
26.10.2021 р. рішенням Замовника (ПрАТ «Закарпаттяобленерго») було відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Моя земля» подану до участі у процедурі публічної закупівлі №UA-2021-10-05-012315-b. Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «Моя земля» оскаржило його до АМКУ.
22.11.2021 р. постійно діючою колегією АМКУ було розглянуто скаргу ТОВ «Моя Земля» від 29.10.2021 р. та прийнято рішення №26055-р/пк-пз від 22.11.2021 р., яким колегія постановила відмовити ТОВ «Моя Земля» у задоволенні скарги від 29.10.2021 р. № UA-2021-10-05-012315-b.a2.
Своє рішення колегія АМКУ мотивувала тим, що оскільки розпорядженням КМУ № 1191-р від 30.09.2020 р. було рекомендовано перенести у 2021 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні з: п’ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня, то Скаржник повинен був надати обґрунтування аномально низької ціни до 23.10.2021 включно.
Як вбачається зі змісту норм ч.2 ст.50 КЗпП України, ч.ч.1,2,3 ст. 67 КЗпП України, підприємства, установи, організації можуть по-різному визначати робочі та вихідні дні, зокрема їх кількість та дати.
Тобто, в учасників процедури публічної закупівлі робочі дні можуть бути у різні дні тижня.
Отже, якщо обраховувати строки визначені ч.14 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі» враховуючи робочі дні учасників процедур публічних закупівель може виникнути плутанина з приводу дотримання вказаних строків.
Враховуючи, що визначення внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації, а також встановлення вихідних днів у ті чи інші дні тижня здійснюється господарською організацією самостійно, шляхом видачі внутрішніх організаційно-розпорядчих документів, у замовника та у інших осіб відсутня змога перевірити чи дійсно в той чи інший день у відповідного учасника був вихідний день чи він недобросовісно змінив власний графік робочих та вихідних днів з метою продовження строку подання обґрунтування аномальної ціни.
Подібна ситуація не лише суперечить принципам публічних закупівель, а й не відповідає справедливості, добросовісності та розумності, як загальній засаді цивільного судочинства.
А відтак, слід констатувати, що строк визначений у ч.14 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі» повинен обраховуватись не з урахуванням робочих днів учасника процедури публічної закупівлі, а з урахуванням робочих днів замовника процедури публічної закупівлі.
Враховуючи вищевикладене, ПрАТ «Закарпаттяобленерго» просить надати наступні роз’яснення:
Чи враховується при обрахунку строку визначеного абз.1 ч.14 ст. 29 ЗУ «Про публічні закупівлі» робочий день саме замовника, а не інших суб’єктів публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
|