|
05.04.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
22.12.2021 Тернопільська міська рада, як замовник робіт,за результатами процедури закупівель "Відкриті торги" уклала Договір підряду на виконання будівельних робіт відпочинково-рекреаційної зони. Строк виконання робіт до 01.12.2022 року (далі – Договір).
Умовами Договору було визначено, що договірна ціна є твердою, фіксованою, яка не може змінюватись протягом усього строку дії Договору.
У зв’язку з суттєвим зменшенням обсягів бюджетного фінансування виконання робіт за Договором на 2022 рік, на підставі умов Договору, сторонами було продовжено строк виконання Договору до 31.12.2023 року.
Пунктом 3.7. Договору встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, одним з яких є продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Враховуючи, те, що протягом дії Договору мало місце продовження строку виконання робіт за Договором на 2023 рік, внаслідок недостатнього бюджетного фінансування робіт за Договором, просимо надати консультацію з наступних питань:
- чи відповідатиме нормам Закону України «Про публічні закупівлі» внесення в укладений договір про закупівлю робіт змін в частині заміни договірної ціни з твердої на динамічну, після продовження строку дії договору внаслідок зменшення обсягів бюджетного фінансування виконання робіт та за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі?
- чи відповідатиме нормам Закону України «Про публічні закупівлі» прийняття замовником за договором про виконання будівельних робіт, виконані виконавцем роботи з іншими розцінками, ніж встановлені в укладеному договорі про закупівлю, за умови що це не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та в запиті № 106/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef4a4345-b2d0-4bfa-9831-7082f00168ec&lang=uk-UAВідносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги. При цьому відповідно до статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому згідно статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю, встановлених згідно статті 41 Закону.
|
|
01.06.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Якщо проводити ВТ.
Як перевірити учасника за ст. 17.
В особовому кабінеті ЕСЗ Замовника є, наприклад, що учасник процедури закупівлі може в системі проставити галочки, щодо відсутності підстав для відхилення за ст. 17. Але в Законі прописано наступне : « 3. Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.»
☝🏼Не написано, що можна просто проставити галочки по всім іншим пунктам частини 1. Ст. 17.
Також в Законі зазначено, що Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Реєстр, щодо перевірки учасника про корупції не працює.
Виходить, що Учасник ставить галочки в програмі, підтверджуючих документів ми не вимагаємо і повинні буду самі його перевірити як учасника, чи не має його в реєстрі згідно п.2 та 3 , ч.1,ст.17, перевірити по п.8, ч.1 ст. 17 і т.д. І тільки після цього прийняти рішення щодо визначення переможця.
Оскільки реєстри не працюють, перевірити ми не можемо, то виходить, що одразу порушуємо Закон ( учасника не перевірено).
Від переможця можна вимагати витяги. Ось витяги за п.2,3 ч.1 ст.17 бачила, що надають переможці, а по п.8. ч.1 ст.17 переможці надають гарантійний лист. Щодо гарантійного листа, то в Законі ніде не врегульовано використання гарантійного листа.
‼️Чи можна отримати якийсь файл де буде написано по кожному пункту, що вимагати від учасника по кожному пункту частини 1 статті 17 та де перевірити. І що вимагати від переможця і де перевірит
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F40967-06%20
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
19 червня 2020 року вступив в дію Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708 (далі - Наказ), який затверджує новий порядок визначення предмета закупівлі. Відповідно до Наказу, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, які станом на сьогодні втратили свою чинність, а на заміну їм затверджено Наказом Мінрегіону №281 від 01.11.2021 «Кошторисні норми України». Питання наступне: як вірно, з урахуванням якого нормативного акту, визначати предмет закупівлі робіт після 01.11.2021?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|
|
23.10.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Відповідно до норм ЗУ «Про публічні закупівлі» на підприємстві утворений тендерний комітет, який організовує та проводить процедури закупівель. З 01.01.2022 проводити процедури закупівлі можуть виключно уповноважені особи. З цього приводу виникають запитання:
- Хто з 01.01.2022 повинен завершувати процедури закупівель , якщо вони розпочаті тендерним комітетом до 01.01.2022 року: тендерний комітет або уповноважена особа.
- п.5 ч.10 ст. 11 передбачено, що УО забезпечує оприлюднення в ЕСЗ інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Чи можливо під час оприлюднення інформації накладення ЕЦП іншою особою, визначеною наказом по підприємству для супроводження роботи УО.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1100/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bd033121-862b-4a33-813f-c1d079252255
Крім того зазначаємо, що оскільки з 1 січня 2022 року організацією процедур закупівель займатимуться виключно уповноважені особи, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу відповідну функцію (механізм, процедуру) щодо завершення уповноваженою особою процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.
|
|
23.11.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
19.10.2022 року набула чинності постанова КМУ №1178 від 12.10.2022 року, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, пердбачених ЗУ "Про публічні закупівлі", на період дії правово режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі -Особливості).
Згідно п.5 Особливостей замовникам забороняється придбання товарів, робіт і послуг та відповідно укладання договорів до/без проведення процедури закупівлі "відкриті торги", визначеної цими Особливостями.
В свою чергу, згідно постанови НКРЕКП №812 від 19.07.2022 року «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам» на ТОВ “Газопостачальна компанія ”Нафтогазтрейдинг” покладено спеціальні обов’язки щодо забезпечення постачання природного газу бюджетним установам на період з 01.09.2022 року по 31.03.2023 року.
Тобто, на період дії правового режиму воєнного стану на законодавчому рівні ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" фактично визначено "монополістом", який надає послуги з постачання природного газу саме бюджетним установам, до яких відноситься і ГУ ДСНС України у Запорізькій області, оскільки фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно п.14 Особливостей, закупівля здійснюється замовником зокрема на підставі планової потреби наступного року, яка включається до річного плану закупівель замовника, в даному випадку річного плану на 2023 рік.
Водночас, п.13 Особливостей визначено ряд умов, згідно яких замовник має право укладати прямі договори, зокрема у разі коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб'єктом господарювання.
При цьому, звертаємо увагу, що у разі проведення закупівлі за процедурою "відкриті торги", або укладання прямого договору на підставі пп.6 п.13 Особливостей у постачальника - ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" виникають певні труднощі у наданні переліку документів, що визначаються замовника у тендерній документації, що в свою чергу унеможливлює укладання договору, оскільки пп.6 п.13 Особливостей визначено у разі укладання прямого договору через відміну відкритих торгів, вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятсь від вимог, що були визначені замовником у тендерні документації.
Враховуючи вищевикладене, Головне управління просить надати розяснення щодо вибору процедури закупівлі послуги з постачання природного газу з законодавчо визначеним надавачем таких послуг дляч бюджетних установ - ТОВ "Нафтогаз Трейдинг", а саме: проведення процедури закупівлі "відкриті торги" чи укладання прямого договору на підставі підпункту 5 пункту 13 Особливостей.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", у запиті № 1026/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6155e685-80d7-48b8-9ad9-81afed5f4302&lang=uk-UA Принагідно пропонуємо до перегляду вебінар, проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553 або у Youtube: https://bit.ly/1178_webinar
|