Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Концерн РРТ є державним підприємством, що здійснює свою діяльність відповідно до Статуту виключно на комерційній основі та орієнтований виключно на одержання прибутку. Потреби держави Концерн РРТ забезпечує на конкурентному ринку, невід׳ємною частиною якого є. зокрема, попит, пропозиція, ціна та у конкурентний спосіб. Так, Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення не відноситься до кола суб’єктів господарювання, які відповідно ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами) визначені як «замовники», на яких розповсюджується дія вищезазначеного Закону при здійсненні закупівель за власні кошти, оскільки відповідно до ст.2 п.1 пп.3 під дію Закону підпадають: «юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак…». Керуючись вищезазначеним Концерн РРТ розробив та затвердив власне Положення про порядок здійснення закупівель товарів, робіт та послуг та дотримується його вимог при здійсненні закупівель за кошти підприємства, отримані від господарської діяльності. Ситуація: наш орган управління відповідно до державної програми отримує бюджетні кошти, виконавцем з освоєння цих коштів визначено Концерн РРТ. Запитання: Надайте, будь ласка, методологічну допомогу та роз׳яснення щодо того, чи буде Концерн РРТ вважатися замовником у розумінні Закону про публічні закупівлі та повинен дотримуватись вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робі та послуг? Якими нормативними документами можна підтвердити/заперечити належність Концерну до «замовників» у розумінні пункту 11 частини першої статті 1 Закону?. Щиро дякую

Відповідь

13.01.2021

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

3165 / 3124

Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (далі-Замовник) при проведенні закупівель товарів, робіт та послуг виступає замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) (з урахуванням змін, внесених Законом України від 19.09.2019 № 114-IX) та керується його положеннями. Відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (зі змінами) від 17.02.2011 № 3038-VI та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", процедура проведення експертизи проєктної документації на будівництво є невід'ємною складовою будівельного процесу та є завершальним етапом розроблення проєктної документації на будівництво, а кошти на проведення експертизи безпосередньо включаються до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта при розробці інвесторської документації. Експертиза проєктної документації проводиться відповідно до ДСТУ 8907:2019 "Настанова щодо організації проведення експертизи проєктної документації на будівництво" (далі - Настанова). У практиці Замовника виникають випадки коли проєктна документація, яка попередньо проходила експертизу потребує коригування та подальшого отримання експертного звіту. Пунктом 8.10 Розділу 8 Настанови "Вимоги до проведення експертизи за напрямами та розділами проєктної документації на будівництво" передбачено, що експертизу відкоригованої проєктної документації за рішенням Замовника може виконувати експертна організація, яка виконувала експертизу до її коригування, у встановленому порядку. Виходячи з вищезазначеного, просимо надати роз’яснення, чи може Замовник прийняти таке рішення та керуватися частиною 7 Статті 3 Закону, а саме здійснювати придбання робіт з проведення експертизи, вартість якої дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема обґрунтовуючи даний факт керуючись ДСТУ 8907:2019 та випадком установленим пунктом 2 частини 7 статті 3 Закону "відсутності конкуренції з технічних причин"?

Відповідь

29.04.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3165 / 3052

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи зобов’язаний замовник торгів у тендерній документації зазначати обгрунтування застосування посилання на конкретні (торгові) марку, патенти, типи, конкретне місце походження, тощо?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.04.2020) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".

З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. При цьому у замовника мають бути обґрунтовані підстави щодо закупівлі з посиланням на конкретну торгову марку, тип, місце походження тощо стосовно предмета закупівлі та у разі такої необхідності замовник обов’язково зазначає у технічній специфікації до тендерної документації вираз "еквівалент".

06.04.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3165 / 3280

Чи може медичний заклад, при укладанні договору на закупівлю, відповідно до ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19)", встановити строк постачання товарів (з переліку, затвердженого Постановою КМУ від 20.03.2020 № 225) щомісячно до кінця 2020?

Відповідь

06.05.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3164 / 3200

Чи повинно казначейство району зареєструвати договір по допороговій закупівлі,який був підписаний 21.04.2020р.Акцепт відбувся 03.04.2020р.

Відповідь