|
25.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Звертаємось до Вас з проханням надати роз'яснення, чи потрібно включати судовий збір до плану закупівель, адже оплата судового збору не передбачає підписання договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схожа за змістом відповідь міститься у запиті 996/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3704e55a-6e62-4c98-9aa4-47cea791d81c&lang=uk-UA
|
|
29.06.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі?
Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону) в незалежності від підстав її проведення, тому різниці між ними немає. Таким чином з моменту винекнення у замовника підстав для проведення переговорної процедури, останній керується Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює особливості визначені в ст. 40 (в нашому випадку "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації").
Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що Закон не містить обмежень для застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до п.1 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі", що узгоджується з "відповідь на запит 1413/2021", після виникнення відповідних підстав проведення переговорної процедури. Варто зазначити, що якщо ніхто не прийняв участь у відкритих торгах, то останні ніхто і не оскаржить. Після того як замовник визначиться із контрагентом він ще деякий час буде проводити саму процедуру, але вже чітко буде знати із ким буде укладено договір.
Особливо дане питання актуально для послуг які постійно споживаються як приклад: електроенергія яка споживається 24/7/365.
Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель. Однак, останній абзац відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що у запиті № 1374/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA надана вичерпна відповідь по суті на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі.
Отже, якщо замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України.
|
|
16.02.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство надає послугу постачання теплової енергії бюджетній організації. У зв’язку із зміною показників, які формують ціну на вказану послугу, вартість Гкл зросла на 18%, що підтверджується відповідними розрахунками та рішенням органу місцевого самоврядування.
На підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Установлення тарифів на теплову енергію нижче за розмір економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається (ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»).
Керуючись положеннями Цивільного та Господарського кодексів щодо внесення змін до договорів, зазначеними вище законами, п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідним рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення тарифу на послуги з теплопостачання, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю стосовно зміни ціни за одиницю послуги. При цьому положення п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" можна застосовувати за наявності в договорі порядку зміни ціни.
Зважаючи на вказане, прошу надати роз’яснення щодо наступних питань:
1) Чи можливо підняти ціну за опалення на 18% на підставі п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі"?
2) Чи достатніми є положення в договорі щодо необхідності повідомлення бюджетної установи у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення в дію тарифу?
3) Чи можливо зменшити за п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" обсяг закупівлі, а не ціну, зважаючи на обмеження, встановлені ст. 48 Бюджетного кодексу (щодо неможливості взяття зобов’язань більше, ніж затверджено асигнувань)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
31.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник - бюджетна установа, не платник податку проводить відкриті торги. Учасник відкритих торгів на момент подачі та розкриття пропозиції (грудень 2021) мав статус платника податку на додану вартість. Договір підписано 04.01.2022 на умовах поданої тендерної пропозиції (частина 4 статті 41 Закону) . З 01.01.2022 учасник стає платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5%, про що повідомляє замовника листом від 11.01.2022. Якими мають бути подальші дії замовника? Укладення відповідної ду ? (при цьому технічні можливості системи вже не дають прибрати позначку "з ПДВ") Визнання договору недійсним з відшкодуванням коштів за фактично надані послуги? Якщо все ж таки можливе укладання ду то з відповідним зменшенням суми Договору на суму ПДВ? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеного на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
27.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На виконання ухвали Господарського суду міста Києва необхідно оплатити послуги та відшкодування витрат арбітражної керуючої на суму 84000 грн.
Чи є послуги арбітражного керуючого ПОСЛУГОЮ в розумінні Закону про Публічні закупівлі зі змінами?
Якщо це послуга, то чи можна прямий договір в зв'язку з відсутністю конкуренції з технічних причин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим, повноваження арбітражного керуючого, винагорода та відшкодування витрат арбітражного керуючого регулюються Кодексом України з процедур банкрутства.
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Крім того, питання відшкодування витрат розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення конкрентних видатків до відшкодування витрат.
|