|
|
07.04.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні, прошу надати консультацію з наступного питання.
Відповідно до Вашого наказу 14.12.2020 № 2628 у назві валюти, у якій надається гарантія, зазначається валюта, у якій надається гарантія, та її цифровий і літерний код відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34.
В наказі № 34 немає цифрового та літерного коду гривні.
Тобто, якщо в наказі № 34 не зазначено цифрового та літерного коду гривні виходить, що замовники не вправі вимагати надання гарантії в гривні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, 19.03.2021 набув чинності Наказ Мінекономіки від 14.12.2020 №2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції”.
Водночас відповідно до статті 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України
Тому, оскільки наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 "Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції" погоджувався Національним банком України, то з питання визначення цифрового і літерного коду гривні слід звертатися до Національного банку України.
Своєю чергою, у зв’язку з виникненням питань, що стосуються наказу від 14.12.2020 No 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” в частині визначення нормативно–правового акту, яким затверджено цифровий та літерний код національної валюти гривні, Мінекономіки листом від 16.04.2021 № 3304-04/23072-03 звернулося до Національного банку України за відповідною інформацією в межах компетенції. Після отримання відповіді суб'єкти сфери публічних закупівель будуть поінформовані додатково.
Крім того, пропонуємо ознайомитися із запитом 572/2021 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0dc2ff0d-ae9a-4c0f-8b61-e1569741fc5e&lang=uk-UA
|
|
|
14.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Хто в розумінні Закону може бути співвиконавцем послуг відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону (фізичні особи, які не є суб’єктами господарювання та/або фізичні особи-підприємці та/або юридичні особи та/або інш.)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1766/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=16907495-567f-4442-b2b3-6cc380bc701a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
чи можна по одному договорі мати кілька кодів ДК?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи може замовник вимагати від учасників надання у складі пропозицій засвідчених печаткою та підписом уповноваженої особи документів (матеріалів та інформації) із накладанням електронного цифрового підпису?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 604/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA
|
|
|
13.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною 3 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі», який набирає чинності з 19.04.2020, передбачено, що «У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.». Просимо надати роз’яснення, чи можна здійснювати закупівлю без проведення процедур закупівель або спрощених закупівель, навіть якщо дана закупівля являється частиною предмету закупівлі, який відповідно до річного плану закупівель підлягає проведенню процедур закупівель або спрощених закупівель, враховуючи, що в даній нормі Закону ідеться мова саме про вартість закупівлі, а не предмету закупівлі, та чи не буде це порушенням п.2, ч. 10, ст. 3, яким передбачено, що «Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
|