|
07.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи матиме своє регулятивне розповсюдження правова норма пункту 6 ст. 3 Закону України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» на договірні відносини між комунальними унітарними підприємствами, що функціонують в межах однієї територіальної громади, створені свого часу рішенням міськради, на базі відокремленої частини комунальної власності, власником яких є територіальна громада міста, у випадку укладання між ними Договору надання послуг? Чи будуть вони вважатися одне щодо одного афілійованими підприємcтвами?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
04.08.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, замовником укладено договір з постачальником який на момент укладання договору був на системі оподаткування 2% (єдиний податок), тобто договір укладено без ПДВ. Наразі від постачальника отримано лист про те що він переходить на систему оподаткування 5%, але це також спрощена система оподаткування і договір як був так і лишається без ПДВ. При цьому постачальник вимагає керуючись пп. 6 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 збільшити вартість договору так як він перейшов на 5% незважаючи на те, що це також спрощена система оподаткування . Чи правомірні дії постачальника? Чи цей ризик постачальник повинен був врахувати так як це спрощена система оподаткування і цей податок сплачує він (одноразово) а не перекладати на плечі замовника за рахунок підвищення вартості товару його перехід на 5% оподаткування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та у запитах № 209/2023, № 273/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b5bdf3a9-3fe7-42ef-8c8e-769dd16aef12&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=5401353b-b416-44bb-ac12-e16e67d0afed Водночас питання ПДВ розглянуто на ресурсі ДП "Прозорро" infobox.prozorro.org за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
|
|
04.08.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи враховуються у вартість капітального ремонту кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з iнфляцiйними
процесами
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель"( Щодо змін, внесених до порядку визначення предмета закупівлі), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06
|
|
04.08.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженою постановою НКРЕКП від 12.10.2022 №1178 (далі – Особливості), визначено підстави для зміни істотних умов договору.
Підставою для зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із коливанням ціни такого товару на ринку є документальне підтвердження такого коливання. У договорах про закупівлю електричної енергії для порівняння ринкових цін, як правило, обирається один з організованих його сегментів – ринок «на добу наперед» (РДН).
В залежності від умов договору, документальним підтвердженням такого коливання може бути документ, виданий уповноваженою організацією : ДП «Держзовнішінформ», Торгово-промисловою палатою України тощо, або дані з офіційного сайту АТ «Оператор ринку» (www.oree.com.ua).
Причому, як слідує з вищезазначеного положення, відсоток збільшення ціни товару в договорі, повинен визначатись пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару.
Підставою для зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із зміною регульованих цін (тарифів), зокрема тарифу на послуги з передачі електричної енергії є відповідний нормативно-правовий документ, що видається Регулятором (НКРЕКП).
Зазначений тариф не включений до ціни електричної енергії, що торгується на організованих сегментах ринку і не впливає на зміну такої ціни, проте є складовою ціни електричної енергії для кінцевого споживача. У випадку зміни тарифу, зміна договірної ціни відбувається на різницю зміни такого тарифу у порівнянні із попередньою його величиною, а не, наприклад, ціною електричної енергії на організованих сегментах ринку.
Отже, підстави зміни договірної ціну у зв’язку із коливанням ціни на ринку та у зв’язку із зміною регульованих цін (тарифів), зокрема тарифу на послуги з передачі електричної енергії є різними за своєю природою та підставами.
А тому визначення пропорційності зміни ціни повинно відбуватися у порівнянні із попередніми змінами до договору, що мали місце на тих самих підставах.
Відповідно, в ситуації, коли підставою для зміни договірної ціни є коливання ціни на ринку товару, порівняння цін необхідно проводити до цін, що склалися на ринку на момент укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару саме у зв’язку із коливанням ціни на ринку, а не у зв’язку із іншою причиною, що була раніше підставою для внесення змін до договору та зміни ціни за одиницю товару.
З огляду на викладене вище, просимо надати роз’яснення - чи правильним є при обґрунтуванні підставності зміни договірної ціни постачання електричної енергії у зв’язку із коливанням цін на ринку «на добу наперед» порівнювати діючі ринкові ціни із цінами на дату укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із коливанням ціни на ринку «на добу наперед», а не зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 211/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08f53e8e-3c91-4572-9283-13bd12e3a6db&lang=uk-UAЗвертаємо увагу, що інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації та що перелік таких організацій не є вичерпним. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
04.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Маємо наступне питання: під час проведення процедури було відхилено учасника з найбільш економічно вигідною ціною, дійшовши до етапу розгляду пропозиції іншого учасника, учасник пропозицію якого відхилили подав скаргу на АМКУ.
Згідно Закону України "Про публічні закупівлі" розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частинами десятою та дванадцятою статті 29, частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Виходячи з вищевикладеного, строки призупиняються після надсилання повідомлення про намір укласти договір. Водночас, постановою №1178 від 12.10.2022 замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Прошу надати інформацію, чи може замовник під час оскарження розглядати пропозицію іншого учасника та визнавати його переможцем (у випадку якщо всі документи відповідають встановленим вимогам тендерної документації). Завчасно дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 440/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b9fa0470-4094-4622-a8ab-2e5779b59696&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Відповідно до пункту 67 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей. Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження. Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативноправовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Разом з тим повідомляємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|