|
|
01.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, прошу надати роз’яснення у зв’язку з тим, що відсутнє чітке та зрозуміле пояснення по суті питання.
Замовник здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) (далі – Закон) та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 No 1178 (зі змінами) (далі – Особливості).
Пунктом 14 Особливостей визначено, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби...... Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
При плануванні закупівлі, щоб не було порушень Замовник підсумовує закупівлі за одним кодом ДК.
Наприклад по коду ДК 66510000-8: Страхові послуги (суми закупівлі за бюджетний рік)
В червні 2023 сума закупівлі склала – 8000,00 грн. (Страхування орендованого приміщення)
в липні 2023 сума закупівлі склала – 70 000,00 грн. (Послуги обов’язкового страхування цівільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів)
Замовник здійснює закупівлю без використання електронної системи (прямий договір)
Якщо сумувати по коду ДК 66510000-8 – загальна сума на рік складатиме 78000,00 грн, і при укладанні договору потрібно в закупівлі на 8000,00 грн оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, тому, що загальна сума по Коду ДК по двом закупівлям буде перевищувати 50 000,00 грн.
Питання
Чи потрібно сумувати по коду ці закупівлі, щоб зрозуміти чи потрібно оприлюднювати звіт про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
Чи все набагато простіше суми по коду ДК не сумуємо і звіт по договору на 8000,00 грн. не опубліковуємо тому, що він як окрема закупівля і не перевищує 50 000,00 грн. Прошу надати чітку відповідь, бо посилання на інші відповіді не дають змогу зрозуміти як діяти.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Отже, замовникові слід враховувати, що планування здійснюється, виходячи з річної потреби та ураховуючи, що згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. При цьому Закон та Особливості не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, у спосіб, передбачений Особливостями, з дотримання вимог пункту 6 Особливостей.
Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. При цьому тотожність визначається за показником відповідної цифри Єдиного закупівельного словника з урахуванням наказу № 708.
Будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення предмета закупівлі та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням з мети Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та принципів, закріплених у статті 5 Закону, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
31.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня .
Просимо Вас надати пояснення з питання застосування вимог щодо локалізації.
Служба відновлення у Сумській області на підставі рішення про передачу функцій замовника від Тростянецької міської ради планує оголосити відкриті торги з особливостями на закупівлю робіт з капітального ремонту житлового будинку в м. Тростянець з очікуваною вартістю 44 000 000,00 грн. з ПДВ.
До проектно- кошторисної документації включене таке обладнання , як насосна станція, насос, трансформатор. Загальна вартість обладнання становить 81 000,00 грн. без ПДВ.
При цьому Служба відновлення у Сумській області не є балансоутримувачем цього будинку.
Чи потрібно в такому випадку в тендерну документацію включати вимогу щодо локалізації товару?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”, від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool””, від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06Так, відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому Законом України від 16.12.2021 № 1977-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” запроваджено положення, згідно якого тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: - замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує, зокрема у 2023 році - 15 відсотків; - у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Отже, вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом), становить або перевищує 200 тисяч гривень. Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та вимог законодавства в цілому.
|
|
|
31.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Абзац другий пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами (надалі – «Постанова №1178») передбачає, що заборона здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг не поширюється на учасників закупівель, частки в статутному капіталі 10 і більше відсотків яких передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Водночас, пунктом 1 Постанови № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі – «Особливості закупівель»), пункт 47 яких містить перелік випадків, у яких замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі. Серед підстав для відмови зазначено:
11) учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».
Тобто, між положеннями підпункту 11 пункту 47 Особливостей закупівель та абзацу другого пункту 2 Постанови № 1178 є колізія – в Особливостях закупівель не передбачено винятків та можливості участі у публічних закупівлях для юридичних осіб, частки в статутному капіталі 10 і більше відсотків яких передані в управління АРМА (на відміну від положення абзацу другого пункту 2 Постанови № 1178).
Просимо Мінекономіки надати роз’яснення щодо того, яка норма права має застосовуватись для випадків участі у публічних закупівлях учасників, активи яких передані в управління АРМА – абзац другий пункту 2 Постанови № 1178 (у поточній редакції) чи підпункт 11 пункту 47 Особливостей закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі Мінекономіки від 16.08.2023 № 3323-04/42699-07, що додається.
|
|
|
31.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Хто несе відповідальність за внесення змін повязаних із зміною Замовника відповідо до ЗУ "Про публічні закпівлі" на відповідному сайті закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Як вносити персональні дані уповноважених осіб до електронної системи закупівель?), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Відповно до частини третьої статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі- Закон) визначено, що замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.
Таким чином, замовник самостійно приймає рішення та зазначає у своєму розпорядчому рішенні розмежування повноважень уповноважених осіб за організацію та проведення різних процедур закупівель.
Поряд з цим Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 “Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу”, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. Так, в Примірному положенні визначаються повноваження уповноваженої особи та може бути передбачено здійснення інших функцій, необхідних для виконання вимог Закону. Отже, повноваження конкретної уповноваженої особи встановлюється замовником в положенні про уповноважену особу.
При цьому відповідно до пункту 4.3 Примірного положення уповноважена особа несе персональну відповідальність, зокрема за прийняті нею рішення і вчинені дії (бездіяльність) відповідно до законів України.
Водночас згідно з частиною другою статті 11 Закону встановлено, що під час користування електронною системою закупівель уповноважена особа вносить до електронної системи закупівель персональні дані, надає згоду на їх обробку та оновлює такі дані у разі їх зміни. Персональні дані, внесені уповноваженою особою до електронної системи закупівель, не оприлюднюються.
Таким чином, у раз зміни уповноваженої особи, особа визначена замовником відповідальною за здійснення публічних закупівель вносить до електронної системи закупівель свої персональні дані, надає згоду на їх обробку та оновлює такі дані у разі їх зміни, та несе відповідальність за прийняті нею рішення.
|
|
|
28.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
21.07.2023 набрала чинності постанова Уряду № 736 від 18.07.2023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», у зв’зку з чим внесено зміни до Постанови № 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275) та Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — Особливості оборонних закупівель). У замовників оборонної сфери виникає чимало питань, просимо надати роз’ясненя:
6. У пункті 9 Особливостей оборонних закупівель встановлені випадки коли замовник здійснює закупівлю без застосування конкурентних процедур. Згідно Закону України «Про публічні закупівлі», до конкурентної закупівлі відноситься процедура відкриті тоги, але не спрощена закупівля чи запит цінової пропозиції. Чи значить це спрощена закупівля чи запит цінової пропозиції потрібно проводити все одно?
7. У якому вигляді повинні підтверджуватись підстави для незастосування конкурентних процедур по пункту 9 Особливостей оборонних закупівель, а саме розрахунок ціни договору із прибутком до 25%; постачальником - невиробником товару? Як йому гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару?
8.Чи потрібно оприлюднювати договір та додатки до нього за результатами здійснення відкритих торгів, спрощених закупівель, запиту ціни та чи потрібно оприлюднювати повідомлення про внесення змін та зміни до договору у разі внесення змін до істотних умов договору?
9. Чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання договору укладеного за результатами відкритих торгів, спрощеної закупівлі, запиту цінової пропозиції
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповіді на схоже запитання щодо здійснення оборонних закупівель опубліковано за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d9464699-1526-4b29-9fd2-8be1730376eb&lang=uk-UA
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|