|
|
28.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Скажіть будь ласка як діяти в такій ситуації на початку року закупили електро енергію до кінця року, але вже у жовтні кошти використали, які мої дії оголошувати спрощену закупівлю?чи робити додаткову угоду? чи може є ще варіанти.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
28.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 17 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Частиною 6 ст. 33 Закону передбачено, що Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.
Питання:Чи зупиняється перебіг строку дії тендерної пропозиції учасника на час оскарження процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту частини сімнадцятої статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків виключно у випадках, передбачених частиною шостою статті 33 Закону та частиною сьомою статті 40 Закону.
Разом з тим відповідно до частини сьомої статті 26 Закону тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право:
відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції;
погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.
Отже, оскільки замовник самостійно встановлює строк дії тендерних пропозицій та ураховуючи можливість оскарження процедур закупівлі, замовник може завчасно вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії таких пропозицій.
У свою чергу, відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Поряд з цим з питання технічної реалізації щодо продовження строку дії тендерних пропозицій слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
27.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП ПРОЗОРРО у своїй діяльності широко вживає и застосовує на електоронному майданчику терміни "Спрощена закупівля", "Допорогова закупівля", ссилаючись на наявність цих термінів та вживаність їх у Законі України "Про публічні закупівлі"(далі Законі). В Законі про це нічого немає. Роз'яснень з цього приводу ДП ПРОЗОРРО уникає. Поясніть, будь ласка, звідки взялись ці терміни, з посиланням на статті та закони, чи підзаконні акти, чи т.і. Та чи законна така вільна термінологія і тлумачення Закону України "Про публічні закупівлі".
З повагою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Визначення основних термінів передбачено статтею 1 Закону.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Докладно про це у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім цього, згідно з пунктом 3 Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України ”Про публічні закупівлі”, затвердженої наказом ДП "ПРОЗОРРО" від 19.03.2019 року №10 (зі змінами), допорогові закупівлі – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", або суб’єктом підприємницької діяльності, що не є замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" на будь-яку суму. Докладно про це на інформаційному ресурсі ДП Прозорро infobox.prozorro.org за посиланням: https://infobox.prozorro.org/news-mert/nakaz-10-vid-19-03-2019
|
|
|
27.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На виконання ухвали Господарського суду міста Києва необхідно оплатити послуги та відшкодування витрат арбітражної керуючої на суму 84000 грн.
Чи є послуги арбітражного керуючого ПОСЛУГОЮ в розумінні Закону про Публічні закупівлі зі змінами?
Якщо це послуга, то чи можна прямий договір в зв'язку з відсутністю конкуренції з технічних причин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим, повноваження арбітражного керуючого, винагорода та відшкодування витрат арбітражного керуючого регулюються Кодексом України з процедур банкрутства.
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Крім того, питання відшкодування витрат розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення конкрентних видатків до відшкодування витрат.
|
|
|
26.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Товариство - Учасник утворено в результаті виділу з іншого Товариства. В ЄДР юридичних осіб вказано про те, що новостворене товариство є правонаступником іншого Товариства . Інше Товариство з якого виділене нове Товариство має великий досвід у сфері будівництва, участі в тендерах та виконаннях державних замовлень. Питання полягає у наступному- може новостворене Товариство (правонаступник) застосовувати досвід Товариства, з якого воно виділене - при формуванні та подачі тендерної пропозиції у торгах? Мається на увазі надавати договори, укладені з Товариством з якого виділене Товариство, акті про виконання договорів (КБ-2, КБ-3) та листи-відгуки Замовників про виконання цих договорів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб". Водночас зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
Разом з тим ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”, тендерна документація розробляється та затверджується замовником.
Поряд з цим зазначаємо, що з питання порушеного у запиті, пропонуємо додатково звертатись до замовника під час підготовки тендерної пропозиції.
|