Відповідно до законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про відходи» споживачі зобов’язуються укласти договір про поводження з побутовими відходами з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, якого визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Підприємству, яке здійснює свою діяльність в окремих сферах господарювання, необхідно закупити послуги з вивезення твердих побутових відходів у м. Києві. Розпорядженням Київської міської ради від 08.12.2017 року № 1589 «Про введення в дію рішення конкурсної комісії з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території міста Києва» визначено виконавця – це комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс», та розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2019 року № 450 встановлено тарифи на вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій на поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, утилізація, захоронення) виконавцю послуг.
Відповідно до п. 5 частини шостої ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у п. 4 частини першої ст. 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Просимо розглянути та надати роз’яснення чи може замовник, визначений у п. 4 частини першої ст. 2 Закону, здійснити закупівлю послуг з вивезення побутових відходів у КП «Київкомунсервіс», як виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території міста Києва, відповідно до п. 5 частини шостої ст. 3 Закону.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Ураховуючи зазначене та відповідно до частини першої статті 3 Закону, спрощені закупівлі здійснюються замовниками визначеними пунктами 1 - 3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 200 тисяч гривень; робіт дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1,5 мільйона гривень.
Поряд з цим замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону (юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання), здійснюють спрощені закупівлі за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1 мільйона гривень; робіт дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 5 мільйонів гривень.
При цьому згідно частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом визначається вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі товарів, робіт та послуг, визначених частинами п’ятою та шостою статті 3 Закону.
Відповідно до пункту 4 частини п’ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Отже, у разі якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування Закону на підставі пункту 4 частини п’ятої статті 3 Закону.
Своєю чергою, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|