|
|
17.01.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може власник майна оскаржити намір юридичної особи укласти договір на надання послуг щодо майна, яка не перебуває у неї на законних підставах ? тобто чи може бути підставою оскарження відсутність у замовника права на укладення такого договору ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу першого та другого частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 7 Закону Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та Законами України.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб'єктів в конкретних випадках.
|
|
|
05.12.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
На даний час ми плануємо взяти участь у публічній закупівлі на проведення капітального та поточного ремонтів. В той же час, Замовником у договорі вказана оплата за надані послуги - протягом 90 робочих днів. Скажіть, чи є у державних замовників (комунальних підприємств) якість обмеження у строках оплати по договору? Такий пункт договору містить в собі корупційні ризики оскільки одним підрядникам можна провести оплата протягом 5 днів, іншим протягом майже 4 місяців.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014№ 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.
Тому, з питання щодо обмежень та умов оплати пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Разом з тим Закон не містить обмежень в частині, що стосуються умов оплати у разі здійснення закупівлі.
Згідно з статтею 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю, умови якого встановлюються замовником самостійно.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 71 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
|
04.12.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Яким чином можливо повернути кошти, сплачені за подачу скарги постійно діючій колегії з розгляду скарг про порушення законоадвства при публічних закупівлях АМКУ, якщо скарга не була подана?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 “Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів” визначено процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії.
Відповідно до пункту 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).
Тому, з питання повернення коштів пропонуємо звернутись до Державної казначейської служби України.
|
|
|
15.11.2018
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може учасник подати скаргу до АМКУ на рішення Замовника про відхилення його тендерної пропозиції, якщо за результатами розгляду тендерних пропозицій Замовником відхилено пропозиції усіх учасників і повідомлення про намір укласти договір не оприлюднюється? Як при цьому обчислюються строки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 631/2017 та 767/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca91fbea-292a-403a-96f0-584bdd76ce54&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d0edba7c-44d5-456f-acf8-6cf8eac77135&lang=uk-UA
|
|
|
10.11.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) замовник у тендерній документації зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ, ВИЗНАЧЕНИХ У ЧАСТИНАХ ПЕРШІЙ І ДРУГІЙ ЦІЄЇ СТАТТІ, НАДАЄТЬСЯ В ДОВІЛЬНІЙ ФОРМІ. При цьому Законом не передбачено необхідність подання вказаної інформації у вигляді окремого файла з документом, що містить таку інформацію. Так само Законом не передбачено можливості (права) замовника визначати спосіб та форму подання учасником вказаної інформації у складі пропозиції зокрема у вигляді довідок, листів, декларацій, тощо.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, ДЕ ЗАЗНАЧАЄТЬСЯ інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), ІНФОРМАЦІЯ ВІД УЧАСНИКА ПРО ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, ВИМОГАМ, ВИЗНАЧЕНИМ У СТАТТІ 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Під час подання тендерної пропозиції через будь-який авторизований електронний майданчик учасник обов’язково зазначає інформацію (підтвердження) про відсутність підстав для відмови в участі у торгах(стаття 17 Закону) шляхом внесення до відповідного поля (чекбокса) електронної форми інформації (позначки) про підтвердження такої відповідності. Внесення такої інформації автоматично перевіряється системою (майданчиком) і без заповнення вказаного поля (чекбокса) система не дозволяє подати тендерну пропозицію.
Такий алгоритм ґрунтується на Стандартних сценаріях ручного тестування електронних майданчиків та порядок підготовки адаптованих сценаріїв. Рівень акредитації: четвертий, затверджених 6-го червня 2016 р. рішенням Комісії, створеної відповідно до «Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», затвердженого Постановою КМУ від 24 лютого 2016 року №166 (http://me.gov.ua/Documents/Download?id=f5a3e1e3-8eb4-4a42-82f0-ac7379f38aaf)
Таким чином, учасник, подаючи тендерну пропозицію, фактично надає інформацію про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, шляхом заповнення відповідного поля електронної форми в системі закупівель (на авторизованому електронному майданчику).
У зв’язку з викладеним просимо надати консультацію з наступних питань.
1. Чи має право замовник визначати у тендерній документації спосіб та форму подання учасником інформації про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, зокрема у формі окремих документів - довідок, гарантійних листів, декларацій тощо, які повинні бути завантаженні в окремих файлах (файлі).
2. Чи вважатиметься, що учасник надав інформацію в довільній формі про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, якщо учасник зазначив інформацію про його відповідність вимогам, визначеним у статті 17 Закону, ЛИШЕ в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель шляхом внесення відмітки у відповідне поле (чекбокс) – згідно із частиною першою статті 25 Закону – без завантаження окремих документів (довідок, гарантійних листів, декларацій тощо) – за умови, що у тендерній документації замовником не визначено форму та спосіб подання такої інформації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону).
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність вимогам, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Водночас тендерні пропозиції подаються учасниками процедури закупівлі відповідно до вимог тендерної документації.
Разом з тим виходячи з норм Закону, фізична/юридична особа має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі, та/або подати скаргу до органу оскарження, що стосується тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо положень тендерної документації або прийнятих рішень, керуючись статтею 18 Закону.
Таким чином, якщо особа, яка має намір взяти участь у торгах, вважає положення тендерної документації такими, що суперечать законодавству, така особа може звертатись із пропозицією щодо внесення змін до тендерної документації до замовника або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження.
|