|
21.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Звертаємось до Вас за роз'ясненням як правильно вчинити у даному випадку. Було проведено процедуру закупівлі "Відкриті торги" за ДК 021:2015 30230000-0: Комп'ютерне обладнання (ноутбуки для вчителя - 31 шт.) Ліцею № 17 "Інтелект" Полтавської міської ради, визначено переможця згідно норм Закону України "Про публічні закупівлі"( ID: UA-2021-08-17-010182-a). На етапі подачі договору до Казначейства дізналися, що для цієї закупівлі потрібно погодження з Міністерством цифрової трансформації України на виконання Закону України "Про Національну програму інформатизації" від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР, так як сума закупівлі перевищує 500 тис грн. Ми довго чекали відповіді від Мінцифри, тому не встигли вчасно зареєструвати договір у Казначействі. Оскільки Мінцифра відмовила нам у погодженні даної закупівлі, в результаті чого Казначейство відмовляється реєструвати даний договір, чи можемо ми розірвати договір і які наші дії щодо переможця закупівлі. Як ми можемо припинити дію попернього договору і у які терміни зможемо оголосити нові торги ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Водночас відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України та передбачає, зокрема, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
.
|
|
15.10.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Що таке початковий договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад .
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, початковим вважається договір про закупівлю, який був укладений за результатами процедури закупівлі/спрощеної закупівлі з урахуванням всіх змін внесенних до нього (у разі наявності).
|
|
28.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» (далі – Закон) дія цього Закону не поширюється на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування чи правочин вчиняється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
На практиці таке визначення сфери дії закону призводить до неоднакового його тлумачення, а тому виникає питання, як саме суб’єкти господарювання мають розуміти зміст вказаної вище норми:
- як два обмеження: окремо щодо поширення дії Закону на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування та окремо щодо поширення дії Закону на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", або
- як одне обмеження, коли Закон передбачає дві різні умови, за яких він не поширює свою дію на правочини, стороною яких є орган державної влади або орган місцевого самоврядування: за умови, що такий орган вчиняє правочин в частині виконання ним функцій держави/місцевого самоврядування або за умови, що такий орган вчиняє правочин відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Від вибору варіанту тлумачення частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» залежить, чи поширює вказаний Закон свою дію на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" особами, які не є органами державної влади або органами місцевого самоврядування, адже в першому випадку обмеження поширюються на всі підприємства, установи та організації, (що дозволяє зробити висновок про заборону укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro), а в
другому - обмеження поширюються лише на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (що дозволяє укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro іншим суб’єктами).
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення, чи можуть бути укладені електронні договори страхування відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" із особами, які не є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Водночас слід зазначити, що форма укладання договору про закупівлю не є предметом регулювання Закону, яким регулюється здійснення закупівель.
Поряд з цим інформуємо, що відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифри) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сферах відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету та телекомунікацій, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку ІТ-індустрії.
Тому, з питання застосування вимог Закону України "Про електронну комерцію" пропонуємо звернутися до Мінцифри.
|
|
27.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з підпунктом 94 пункту 4 Положення про Міністерство економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, прошу надати роз’яснення з наступного питання.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України “органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.
Відповідно до пункту 1 глави 1 та пункту 1 глави 7 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами):
- право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями;
- посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених у положеннях (статутах) установи, положеннях про структурні підрозділи, посадових інструкціях, розпорядчому документі про розподіл обов’язків між керівником та його заступниками тощо. У зазначених документах визначається також порядок підписання документів іншими особами в разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати. Право підписання документів може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” “договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом”.
Згідно з пунктом 3.1 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40 “уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю в разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства”.
Відповідно до частини другої статті 238 Цивільного кодексу України “представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє”.
Враховуючи вищезазначені норми права, прошу надати роз’яснення чи може керівник особливого центрального органу державного управління (далі - ОЦОДУ), який відповідно до Закону України про цей ОЦОДУ підписує угоди, що укладаються ОЦОДУ, делегувати (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі (у розумінні пункту 35 частини першої Закону України “Про публічні закупівлі”) свої повноваження щодо підписання договорів про закупівлю.
Інакше кажучи, чи не буде порушено норму права, зазначену у частині другій статті 238 Цивільного кодексу України, якщо керівником ОЦОДУ буде делеговано (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі повноваження щодо підписання договорів про закупівлю, яке надано керівнику ОЦОДУ відповідно до Закону України про ОЦОДУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною десятою статті 11 Закону визначено функції уповноваженої особи.
Поряд з цим відповідно до абзацу третього пункту 11 частини першої статті 9 та частини дев'ятої статті 11 Закону затверджений наказ Міністерства економіки України
"Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу" від 08.06.2021 № 40 (далі – Примірне положення).
Відповідно до абзацу третього пункту 3.1. розділу 3 Примірного положення уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства.
Крім того, відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Примірного положення уповноважена особа має право, зокрема: приймати рішення, узгоджувати проекти документів, зокрема проект договору про закупівлю з метою забезпечення його відповідності умовам процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та підписувати в межах компетенції відповідні документи.
Отже, замовники самостійно визначають функціональні обов`язки уповноваженої особи в положенні про уповноважену особу, керуючись вимогами Закону, та можуть ураховувати Примірне положення в тій частині, що не суперечить вимогам Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
|
|
02.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерною документацією (відкриті торги тендер ID: UA-2021-06-17-007462-c) та проєктом оприлюдненого у складі тендерної документації договору встановлено чіткий термін надання послуг до 30.07.2021р., а строк дії договору до 31.12.2021р. Проте, в звязку з продовженням строку розгляду тендерної пропозиції ТОВ "Лангейт" на даний час триває період оскарження до 09.08.2021р., а тому, укласти даний договір та надати послуги Замовнику до 30.07.2021р. фактично вже є не можливо.
Запитання: Чи буде правомірним укладання даного договору в якому буде вказана дата надання послуг до 30.07.2021р. з одночасним укладанням додаткової угоди з продовженням надання послуг до 30.08.2021р.?
Підставва: продовженням Замовником строку розгляду тендерної пропозиції, що призвело до закінчення строку в який Виконавець мав би надати послуги.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|