|
10.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Техпроцес виготовлення відомчої заохочувальної відзнаки Національної гвардії України – нагрудний знак «За доблесну службу».
1. Порубка металу на заготовки.
2. Висікання контурних заготовок.
3. Карбування деталей відзнак.
4. Обсічення облою на деталях.
5. Свердління технологічних отворів.
6. Зенківка технологічних отворів.
7. Розмітка місця для пайки гвинта.
8. Зенківка місця для пайки гвинта
9. Пайка гвинта.
10. Слюсарна обробка деталей.
11. Карцування деталей перед гальванічним покриттям.
12. Гальванічне покриття деталей нікелем.
13. Гальванічне покриття деталей золотом
14. Трибогальванічне покриття окремих частин деталей.
15. Нанесення емалей.
16. Нанесення захисного лаку.
17. Свердління отвору в гайці для кріплення до одягу.
18. Нарізання різьби в гайці для кріплення до одягу.
19. Збирання виробу.
20. Пакування виробу.
Техпроцес виготовлення почесного знаку Національної гвардії України «За співпрацю».
1. Порубка металу на заготовки.
2. Висікання контурних заготовок.
3. Карбування деталей відзнак.
4. Обсічення облою на деталях.
5. Свердління технологічних отворів.
6. Зенківка технологічних отворів.
7. Висікання технологічних отворів на колодці.
8. Заточка булавок для колодки.
9. Встановлення булавок у колодку.
10. Порізка стрічки.
11. Закріплення стрічки на колодку.
12. Виготовлення з воску деталей для литва.
13. Формування опок з восковими деталями для литва.
14. Термічна обробка опок з восковими деталями для литва з витоплюванням воску.
15. Литво деталей з металу.
16. Слюсарна обробка деталей.
17. Карцування деталей перед гальванічним покриттям.
18. Гальванічне покриття деталей нікелем.
19. Гальванічне покриття деталей золотом
20. Нанесення емалей.
21. Нанесення захисного лаку.
22. Виготовлення металевого кільця для з’єднання колодки з підвісом.
23. Збирання виробу.
24. Пакування виробу.
Це технологічні процеси які мають бути витриманні щоб не допустити неякістного виробу, так як договір після проведення тендеру був підписаний 04.10.2023 року, Поставити вироби за умовам хехнічного опису і поставки потрібно: " почесного знаку Національної гвардії України «За співпрацю»." до 15.10.2023 (400шт)а відзнаку Національної гвардії України – нагрудний знак «За доблесну службу»(3000шт).до 20.10.2023 року. не є можливим виходячи з технологічного процесу і робочого часу. Просимо розглянути питання про перенесення термінів поставки на 28 робочих днів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей. Так, відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Форма документального підтвердження об’єктивних обставин Особливостями не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому, замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас з питань належного виконання зобов'язань за договором про закупівлю, зокрема в частині перенесення строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
09.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На даний час замовники відповідно до пункту 13 постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 укладають прямі договори. Через відсутність практики оскарження договорів по пункту 13 постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 підкажіть будь ласка:
- хто може оскаржити укладення такого договору?
- як оскаржити укладення такого договору: орган, строки, форма звернення, тощо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 "Щ одо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо моніторингу закупівель) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і 2 послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Виходячи з положень пунктів 55-67 Особливостей, законодавством передбачена можливість оскарження відкритих торгів, що відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей. Водночас здійснення закупівлі шляхом укладення договорів згідно пункту 13 Особливостей не передбачає можливості оскарження до органу оскарження, однак не позбавляє особу права на оскарження у судовому порядку. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Крім цього, пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Також відповідно до частини п’ятої статті 7 Закону громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, зокрема шляхом здійснення аналізу і моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органи, що уповноважені здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Згідно з пунктом 23 Особливостей, Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Дані автоматичних індикаторів ризиків застосовуються з урахуванням цих особливостей. Отже, у разі здійснення закупівлі згідно з пунктом 13 Особливостей, за результатами якої замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, передбачена можливість звернення до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону, зокрема до Держаудитслужби, у порядку здійснення контролю у сфері публічних закупівель або до суду.
|
|
05.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є обов'язковим зазначати в проекті договору пп7 п19 Особливостей з подальшим алгоритмом внесення змін до договору, у разі якщо предметом закупівлі, наприклад, є автомобільні шини?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Виходячи з того що норма статті 22 Закону є обов'язковою, а отже повинна містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов, що визначені в підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей. Таким чином, замовник в проекті договору про закупівлю повинен зазначати, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках
|
|
04.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Учасником під час участі у процедурі відкритих торгів згідно вимоги було надано довідку у довільній формі щодо залучення субпідрядних організацій під час виконання робіт по договору на закупівлю (обсяг робіт менше 20%). За результатами проведення закупівлі даного учасника було визначено переможцем та укладено договір на закупівлю з замовником.
Просимо надати роз’яснення:
1) Чи потрібно замовнику у наведеному випадку прописати у договорі найменування субпідрядника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.
|
|
02.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Прошу надати роз'яснення з приводу питання реалізації грантів бюджетними установами, що отримані ними від міжнародних організацій, але які не є Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком та іншими міжнародними валютно кредитними організаціями.
Наразі українські державні установи та організації отримують багато грантів від Європейського Союзу, USAID, Державного Департаменту США тощо для реалізації конкретних заходів у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Отримання гранту передбачає оплату товарів, робіт та послуг, наданих за грантом, а також оплату послуг експертів та менеджерів гранту, що визначені Грантовою угодою. Реалізація кожного грантового заходу передбачає свої граничні суми, які виділяються грантовим донором та відповідно до яких не передбачено дотримання принципів максимальної економії, оскільки по факту такі кошти надані іноземним донором для спеціального використання та задля використання в повному обсязі наданих сум
Крім того, оскільки у більшості випадків гранти надаються у валюті, то під час конвертації цих валют у гривні, виходить, що суми значно перевищують 100 тисяч грн. як граничні межі для здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, однак наявність конкретної мети використання коштів, строків проведення заходів (та придбання товарів) та конкретних суб'єктів реалізації гранту, що визначені вже укладеною Грантовою угодою між донором та бенефіціаром, унеможливлює застосування конкурентних процедур закупівель.
Прошу надати роз'яснення:
1) Чи поширює свою дію ЗУ "Про публічні закупівлі" на використання коштів отриманих за Грантовою Угодою.
2) Які механізми реалізації грантових коштів з урахуванням положень ЗУ "Про публічні закупівлі", особливого принципів добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, оскільки в більшості випадків, у грантах, застосування цих принципів є або неможливим, або недоцільним.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до частини першої статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. При цьому відповідно до Закону України “Про міжнародні договори України” надання Верховною Радою України згоди на обов’язковість міжнародного договору України відбувається шляхом ратифікації міжнародного договору. Статтею 9 Закону України “Про міжнародні договори України” визначено чіткий перелік міжнародних договорів України, які підлягають ратифікації, зокрема, загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво), з загальних фінансових питань, з питань надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України та інші. Таким чином, якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений Законом та Особливостями, застосовуються положення міжнародного договору України.
|